6.2

День виявився досить продуктивним: ми з Ларою обговорили всі деталі стосовно моїх ідей, склали більш детальний план роботи та зібрали міні-компанію, яка буде займатися саме цим проєктом.

Відпрацювавши на совість, усі дружньо попрямували додому. А мені ще потрібно заїхати до Ніки, щоб забрати Мішу.

По дорозі до сусідки я заїхала прикупити смаколиків для дітей та щось до кави, бо знаю, що Ніка завжди запрошує на каву.

Я милькнула поглядом на свій будинок, але здається, що Артема ще немає, тому що машини не було на вулиці, а пульт від гаража я випадково закинула в сумочку, хоча памʼятала, що у чоловіка проблема з власним ключем і він просив мене поки що залишати свій десь на видному місці.

Поїхав ще з самісінького ранку і досі нема. З того часу, як він завʼязався з нелегальним перевезенням зброї, я почала частіше за нього переживати. Такий бізнес, окрім, того, що прибутковий, є досить небезпечним, оскільки прибрати його можуть у будь-який момент.
 

Я тільки встигла підійти до дверей, як Ніка одразу відчинила двері, ніби чекала мене на порозі.

- Привіт, побачила тебе у вікно

Швидко пояснила сусідка таку різку зустріч.

- Привіт, я вже встигла подумати, що хлопці дах зняли

Злегка віджартовуюся я.

- Проходь, чайник я уже поставила, а хлопці на верху ніяк не можуть осилити домашку

- Ого, ти змусила їх вчитися, сильна жінка

Це мене дуже здивувало, бо зазвичай, щоб Міша пішов читати чи писати потрібно просити півгодини, а потім погрожувати, що більше жодних іграшок чи солодкого.

- Це не входило у мої плани, але вони активно змагалися у настільному хокеї, що ледь не посварилися, тому я знайшла такий вихід

- Супер, то можна рахувати, що мій робочий день повністю закінчено

Я крикнула сину, щоб помаленьку збирався, а сама попрямувала до кухонного острівця, дістала свої улюблені еклери, надіюся Ніці теж таке смакує.

- Кава, чай чи капучино

- Давай чай, кави я вже на роботі випила стільки, що вона напевно по венах тече

В моїх планах сьогодні виспатися, а ще одна чашка кави знову не дасть цього зробити.

- Доречі, у тебе сьогодні якесь свято?

З підозрілою усмішкою запитала Ніка.

- Та ні! Простий робочий день

- Ой, але ж я дурепа, зіпсувала такий сюрприз
 

Ніка різко зкривилася та схопилася за рота. 

- Ти про що? Що сталося?

- Та вже, можна говорити до кінця, тільки, будь ласка, не здавай мене Артему, вдай вигляд, що ти шокована

- Ти мене дедалі більше інтригуєш
 

Вона присіла з чашкою кави навпроти мене і з захопленням почала розповідати.

- Я перед тим, як поїхати до школи по хлопців, заїхала ще прикупити добрива для вазонів, бо щось вʼянуть від палючого сонця. А тут твій чоловік якраз у машину сідав, з таким оберемком ніжно рожевих троянд

Ніна так емоційно все розповідала і намагалася показати розміри цього букету, а я реально задумалася, у честь чого таке.

Артем рідко дарував мені квіти, він міг швидше принести якусь прикрасу чи щось інше, а квіти завжди називав - безглуздям.

Він мене не бачив, хоча я не встигла просто вийти з машини, щоб розпитати, що за свято

Продовжила історію сусідку, а я вже думками була дома і думала, як правильно зіграти здивування.

- Мамусь, я готовий, ми доречі навіть домашнє зробили, усе усе

- Але ж ви й молодці, думаю обидва заслуговуєте на смаколики

Віддала пакетик хлопцям, вони швиденько обрали кожен щось собі, а я подякувала Ніці за таку милу гостину та й взагалі, що з хлопцями няньчилась.

- Усе, па-па. Чекаємо тепер на вас у гості

- Обовʼязково десь забіжимо

Коли ми повернулися додому то Артем уже був у душі, я глянула на себе у дзеркало, щоб запевнитися, що нормально виглядаю.

Швиденько забігла у спальню, щоб поміняти строгий костюм на більш жіночий, домашній комплект.

- Привіт, ви вже дома, а я тільки встиг душ прийняти

Підійшов ближче та чмокнув мене у скроню. А я вже була в очікуванні чуда. Приміряла у думках цей красивезний букет, але минула година, дві і нічого.

- Як пройшов твій день?
 

Вирішила почати допит з далека.

- Я увесь день пробув у офісі, безліч клієнтів і всякої метушні

- Дивно, тебе бачили біля квіткового

Ця фраза вихопилася з мене швидше ніж я подумала. І це привело Артема у хвилинний ступор.

- Ааа та це я вирішив до кабінету придбати грошове дерево, кажуть дуже міцну енергетику має

- Зрозуміло

Щось мене це дуже злякало, чоловік говорить про банальний вазон, хоча його бачили з квітами. Ніка звичайно могла помилитися, але Артем стверджує, що весь день провів у офісі, а я сто відсотків бачила його машину на виїзді з ресторану, це точно був він, бо я встигла помітити номера.

- Я побіжу в душ, теж сьогодні добре попітніла

Я вирішила завершити цю розмову, бо могла наговорити лишнього, а це просто моя хвора фантазія.