Глава 24.Все стає кращим і кращим.

Минуло декілька днів.

За ці дні в моєму житті не багато чого змінилось,все було як і раніше,в старі добрі часи,тільки тепер біля мене з'явилась ще одна людина,про яку колись я і мріяти не могла.

Батько робить все,щоб загладити свою вину,з принцом Олівером ми  годинами сидимо за розмовами.Доречі,щодо Олівера,вони з принцесою Лілі дуже збилизились останнім часом і постійно відсилають одне одному листи.

Щодо монархів королівства Анеквіт,також все добре,вони раді,що війна закінчилась,без трагічних наслідків.

Поки,що ми з принцом Деніалом у Ленйстері,але уже завтра ми вирушаємо до Анеквіту,де і плануємо перебувати.

Ніч,зірки вкрили небо своїм сяйвом.Тільки дві постаті не сплять,гуляють парком,виглядають як закохані,напевно так воно і є.

Уже в котре в ночі ми прогулюємось стежками розмовляючи про все на світі.Ці хвилини були для мене особливо дорогі,найцінніші.Уже в котре я вдячна всесвіту,що мені довелось зустріти цю людину.Зараз мені здається дивно,як я не навиділа всім серцем цього принца,не пройшло і декілька місяців з цього часу,а уже все так змінилось.

Стоявши під місяцем ми мило обнімались.Як же зручно себе відчувати в обіймах цього чоловіка,ніби зручнішого та теплішого місця ніколи та ніде більше не віднайдеш.Повний місяць освітлював наші обличчя,які були  так близько одне від одного,настільки,що поцілунку було не уникнути,хоча цього зробити ніхто не бажав.

Один поцілунок,а за ним і інший,а пізніше ще,і ще.Не наситившись до кінця ми були змушені розімкнути черговий палкий поцілунок,через нестачу повітря.Наші вуста була як можна ближче одне до одного,набирали достатньо повітря в груди.В один момент вуста принца зашевелились і промовили:

-Я вас кохаю,моя принцеса,-промовив він шепотки,але так,що я це чітко почула.

-Що?,-здивувалась я,трохи відхилившись я подивилась своїми карими очима на чоловіка.

-Саме кохаю.Сам не розумію,коли зі мною це розпочалось,коли закохався вас повністю.Коли я вас побачив вперше я і подумати не міг,що ви мене так зачаруєте.З кожним днем мені було все ваще відвернути від вас погляд,здаватись байдужим для вас.Я захоплювався вами потайки кожного дня,ваша рішучість та характер не могли не зачепити мої почуття.Ваш силует постійно крутився в мене в голові,не даючи спокійно спати в ночі.Коли до короля прийшов лист про наше не планове розлучення,я був шокований,напевно не менше вас.Як же тяжко було усвідомити,що ви можете стати дружиною для когось іншого.Мене це вбивало в середині,але дякуючи Господу в нас все вийшло запобігти.І ось ви переді мною зараз..,така тендітна,красива,сяйво місяця прекрасно підкреслює ваше ямочки на щічках,коли ви усміхаєтесь,ваші очі,які можуть зачарувати будь кого своєю красою...Я закохався в вас повністю,і це вже не мине..ніколи.Кохати буду вас до тих пір,поки не помру,-повільно говорив він дивлячись мені прямо в очі,інколи переходив на шепіт,інколи навпаки його голос ставав голоснішим,але відчувалось як йому нелегко було все це говорити зараз,а ще тяжче було це тримати в собі.

Усвідомивши все,що сказав принц я ніжно усміхнулась,викликаючи усмішку у чоловіка.

-Я теж вас кохаю..Декілька місяців назад я не подумала б,що скажу вам це.Але дійсно це так.Звичайно раніше ви мене дратував своєю байдужість і віддаленістю,своїм характером.Але з кожним днем ця ненавість перетворювались в інше,з кожним днем ця байдужість ставала для мене улюбленою рисою вашого характеру.Звичайно раніше я цього не розуміла і не приймала,думала,що це все не насправді і все це просто якась безглузда гра.Усвідомлення до мене прийшло на площі,коли я могла втратити вас.Тоді замість мого мозку говорило серце.Признавшись батькові,що я вас кохаю,я впершу чергу призналась собі в цьому.Те що я давно уже заперечувало,для мене стало явним...Ви б знали як мене зачаровує те,коли ви ставитесь байдуже до когось,коли усміхаєтесь дивлячись на мене своїми сірими очима,коли обіймаєте мене так міцно,що з цих обіймів я б ніза що не вилізла.Ви б знали як я закохана в вас,напевно ше більше ніж ви в мене,-говорила я загадково усміхаючись дивлячись за тим як уважно слухав мене принц.

-Ви помиляєтесь,я більше вас кохаю,-усміхнувся він і не даючи мені відповісти впився в мої вуста.

Ці моменти були дорогоцінними для нас двох,кожну хвилину хотілось запамятати як можна чіткіше.Здавалось більше ніщо нас не потривожить,можливо це і справді так.Всі тяжкі дні уже позаду,і впереді нас чекає тільки світле майбутнє,в двох ми пройшли через всі труднощі,а скільки їх іще буде,цього нажаль ми не знаємо,але знаємо те,що все ми подолаємо разом.

Анеквіт нас зустрів як завжди чудово,птахи співали,сповіщаючи,що ось наступила весна.Здалеку я уже бачила декілька лілій цвітучих недалеко від саду,а біля них стоять та любується справжні Лілія,та що принцеса.Напевно очікує нас,біля неї стоїть і принц та монархи королівства.Всі вони зібрались,щоб зустріти нас.Як давно я не бачила ці обличчя,ці щирі усмішки.

Даже не віриться,що тепер я буду жити тут,тобто жити тут завжди.В одній кімнаті з коханим чоловіком,в прекрасному палаці,та чудовому королівстві(звичайно не більш чудовому за Лейнстеру).

Сумно,що не буду бачити батьків та Олівера так часто як мені б цього хотілось,але все таки життя буде давати нам шанси побачитись.Ось наприклад через декілька днів ми зустрінемось за великим столом,в цьому палаці.І все це з приводу того,що в мене скоро день народження.Як же довго я чекала цього дня,хоча ні не довго,правду кажучи я і зовсім забула про нього,всі ці події,що трапились,збили мене з пантилику,тільки не щодавно я про це згадала,звичайно з допомогою братика,який мені сам про це нагадав.

Аж не віриться,що такі свята як чийсь день народження можуть об'єднати за одним столом два королівства,зовсім ненадовго,але все таки.Ці події будуть траплятись багато разів в році,багато буде днів народжень та інших свят,для зустрічи з рідними,яких давно не бачили.Скільки в нас ще попереду,думаю,що багато всього хорошого.

День народження настав.Дві сім'ї зібралось за великим столом у палаці в Анеквіті.Всі дружно обговорють різні теми,навіть не віриться,що колись була війна між нами,зовсім не довго,але все таки.Всі веселі,дружні,сміються з різних жартів та просто проводять добре час.