Розділ 9

Кирито сфокусував налаштування навігатора, синхронізувавши його із збереженими координатами просторової аномалії. У центрі кімнати спалахнуло рівне, стабільне світло, і перед героями знову розкрився прозорий блакитний портал.

— Цього разу все під контролем, — усміхнувся Кирито, першим роблячи крок уперед.

Через секунду Кирито, Асуна та Сугуха опинилися на тій же старій набережній Дніпра. Київ зустрів їх теплим весняним вітром, шумом листя та звичним гулом машин.

- Вийшло! Ми знову тут! — радісно вигукнула Сугуха, вдихнувши свіже повітря.

Асуна миттєво дістала телефон і набрала номер Олени, який та встигла записати їм перед розставанням. У трубці пролунали гудки, і за кілька секунд пролунав здивований голос:
- Асуно?! Це правда, ти? Але як?

— Ми повернулися, Олено! Ми на набережній біля Подолу, — з усмішкою відповіла Асуна. - І з нами сюрприз.

Вже за п'ятнадцять хвилин Олена буквально прибігла на зустріч. Побачивши трьох друзів цілими та неушкодженими, вона з розбігу обняла Асуну та Сугуху:
- Я не можу повірити! Я думала, ми більше ніколи не побачимось!

— Ми обіцяли, що повернемося, — відповів Кирито. — Але Асуна дуже хотіла знову побачити декого ще...

У цей момент повітря неподалік трохи здригнулося. З тіні дерев спокійним кроком вийшла дівчина з яскравим рожевим волоссям та червоною пов'язкою на лобі. Сакура Харуно озирнулася і завмерла, з подивом дивлячись на компанію.

- Сакуро! - Асуна першою кинулася до неї назустріч.

- Асуна? Кіріто? Сугуха? — Сакура вражено моргнула, а потім її обличчя осяяло широкою, теплою посмішкою. — Але як ви тут опинилися? Я відчула знайомий сплеск просторової енергії зі свого світу та прийшла перевірити!

— Асуна дуже хотіла знову зустрітися з тобою, — пояснив Кирито, підходячи ближче разом із Оленою. — Ми змогли стабілізувати портал та налагодити зв'язок між нашими світами.

Сакура міцно обняла Асуну, а потім Сугуху та Олену:
— Я теж дуже сумувала за вами! У моєму світі все спокійно, і я така рада, що наш з вами міст між світами все ще працює.

Усі п'ятеро друзів зібралися разом на затишному оглядовому майданчику з видом на вечірнє Дніпро. Вони сміялися, ділилися новинами зі своїх світів і розуміли, що ця зустріч — лише початок їхніх нових пригод.