Розділ 8

Минуло кілька тижнів після повернення додому, але думки про їхню неймовірну пригоду не залишали дівчат.

Асуна та Сугуха сиділи в кімнаті Кирито і розглядали пам'ятний навігатор, який колись допоміг їм знайти одне одного.

— Я так сумую за Києвом... і за Сакурою з Оленою, — тихо промовила Сугуха, переводячи погляд на брата. — Асуно, а якщо ми зможемо знову активувати той портал?

Асуна перезирнулася з Сугухою, і в її очах спалахнув рішучий вогник:
— Нам треба скуштувати.

У цей момент у кімнату зайшов Кирито. Побачивши, як дівчата вивчають налаштування навігатора та накидають формули просторових коливань, він завмер на порозі.

— Зачекайте... — Кирито в шоці дивився на них, завмерши від несподіванки. — Ви що, знову хочете потрапити до Києва? Навіщо вам повертатись туди? Нам ледве вдалося знайти шлях назад!

Асуна м'яко посміхнулася, подивилася на нього і впевнено відповіла:
— Дивись, Кирито... На тому світі залишилася Сакура. Вона стала нашою справжньою подругою, і ми так швидко попрощалися. Я дуже хочу знову побачити її та Олену, переконатися, що у них все добре.

Сугуха енергійно закивала:
- Так! І цього разу ми підготуємось краще!

Кирито глибоко зітхнув, перевівши погляд з Асуни на свою сестру. Зрозумівши, що сперечатися з ними марно, а їхній намір справді щиріший, він тепло посміхнувся і хитнув головою:

— Добре... Якщо ви так рішуче налаштовані, ви підете. Але цього разу я допоможу вам налаштувати портал ідеально, щоб ви точно потрапили куди потрібно і я йду разом з вами!