На межі ризику

Нічний адреналін, який Макс звик відчувати під час сутичок із потойбічним мороком, тепер трансформувався у зовсім інше, гаряче й суто людське почуття. Йому було мало тієї тиші, що панувала на кухні. Бажання повністю контролювати цю завойовану дівчину і відчути смак справжнього життя взяло гору над філософським спокоєм.

Він розбудив Алісу ніжним, але дуже впевненим дотиком. Дівчина здригнулася, солодко потягнулася під ковдрою і, розплющивши великі очі в напівтемряві, миттєво піддалася його ініціативі. Макс робив подібні речі вперше, діючи інтуїтивно, але бажання подарувати їй незабутню насолоду вело його за собою. Він виявився пристрасним і неймовірно ніжним водночас, чуйно вловлюючи кожен рух її тіла.

Аліса затамувала подих, вигинаючись від його трепетних і водночас палких дотиків. Коли Макс опустився нижче, даруючи їй найвищий прояв своєї пристрасті, дівчина лише тихо, безпорадно простогнала.

— Тобі подобається? — ледь чутним, гарячим шепотом запитав він, підвівши голову.

Замість відповіді Аліса вчепилася пальцями в його міцні плечі й міцно, до болю вп'ялася губами в його шкіру, щоб затамувати викрик, який готовий був вирватися з її грудей. Ризик бути викритими Яною, яка спала за тонкими дверима, лише підливав масла у вогонь, роблячи кожну секунду цієї ночі вибухонебезпечною.

Коли перші передсвітанкові промені почали пробиватися крізь фіранки, Аліса, повністю виснажена й щаслива, заснула в його обіймах. Макс чув її рівне дихання, але його погляд уже був прикутий до дверей кухні. Стільчик усе ще підпирав ручку, але за стіною почулися перші ознаки того, що Яна починає прокидатися. Час ілюзій та нічної романтики закінчувався. Попереду на них чекав розгніваний куратор Гільдії та Зелений театр.