Нова адреса для спокою

Макс стояв посеред розгромленої кімнати, і його філософський спокій знову боровся з гіркою реальністю. Мацапура зник у підпіллі, але ціна цієї перемоги була занадто помітною. Потрощена опорна балка, глибокі тріщини на білих стінах, вибиті шибки, крізь які в хату задував нічний вітер. Глина зі стелі товстим шаром покривала лінолеум та кухонний стіл. Навіть свіжі пакети з гостинцями засипало вапном.

— Вона не зможе тут жити, Яно, — тихо сказав Макс, обводячи поглядом руїни мазанки. — Тут і здоровому важко, а з її ногами — це просто повільна смерть у холоді. Перший же осінній дощ завалить цей дах.

Яна мовчки підійшла до вікна, дивлячись на кукурудзяне поле, яке після зникнення потвори знову стало звичайним і німим.
— Гільдія не займається ремонтом житла, Максе, — суворо, але без колишнього цинізму відповіла вона. — Наше завдання — закрити діру в Контурі. Статус місії «виконано». Що буде зі свідком далі — турбота звичайних соціальних служб. А їм, ти сам знаєш, байдуже.

— Мені не байдуже, — відрізав Макс.

Він дістав телефон, де на балансі додатка Charon. Delivery світилися свіжозараховані тисячі гривень. Потойбіччя дало йому гроші й владу, про які говорила Яна. І зараз він чітко знав, куди їх витратити. Припала йому до душі ця бідна, налякана старенька, яка за все своє довге життя бачила від єдиного сина лише побої та прокляття.

Макс відкрив звичайний браузер і вбив у пошук: «Приватний будинок престарілих під Києвом, бізнес-клас, повний медичний догляд». Грошей на картці вистачало, щоб оплатити найкращий пансіонат на п'ять років наперед за лічені хвилини. За десять хвилин електронний договір був підписаний, а перший внесок — успішно перерахований.

Він вийшов на подвір'я і відкрив двері чорного кросовера. Степанівна сиділа на пасажирському сидінні, міцно стискаючи свої дерев'яні палиці, і з жахом дивилася на темні вікна своєї хати.

— Бабусю, — Макс лагідно присів перед нею на коліна, взявши її за холодну руку. — У хаті... сталася аварія. Проводка замкнула, там тепер небезпечно жити, стіни можуть обвалитися.

Стара жінка затремтіла, і з її очей знову покотилися сльози.
— Ой, синочку... Куди ж мені тепер? На вулицю? Під паркан помирати?

— Ні в якому разі, — Макс міцно стиснув її долоню. — Ми з Яною веземо вас у дуже гарне місце. Там великий затишний будинок, навколо сад, триразове харчування, лікарі, які вилікують ваші ніжки. Там тепло, сухо, і... там вас більше ніхто й ніколи не потурбує. Ніяких кроків ночами. Повний спокій.

Степанівна довго дивилася в його чесні, спокійні очі, в яких більше не горіло зелене потойбічне світло. Вона відчула ту людську теплоту, якої була позбавлена десятиліттями.

— Спасибі тобі, синку... — тихо прошепотіла вона, безсило тулячись головою до його плеча. — Ти справжній ангел.

О четвертій ранку Toyota RAV4 зупинилася біля воріт елітного заміського пансіонату. Навколо височіли доглянуті туї, горіли м'які ліхтарі, а на ганку їх уже зустрічала чергова медсестра з кріслом колісним. Макс сам переніс пакети з купленими гостинцями до її нової світлої кімнати, особисто перевірив, щоб на ліжку була м'яка ковдра, і лише після цього повернувся до машини.

Яна чекала його на пасажирському сидінні, ліниво гортаючи стрічку в телефоні. Коли Макс сів за кермо, вона сховала гаджет і тихо промовила:
— Ти божевільний, Інженере. Витратити чверть річного гонорару кур'єра на чужу бабусю? Харон наймає нас не для благодійності.

Макс увімкнув передачу й плавно виїхав на нічну трасу в бік Києва.
— Харон заклав мою душу, Яно, але він не купував мою совість. Поки я можу використовувати його гроші, щоб рятувати живих від того бруду, який ми бачимо щоночі — я це робитиму. І це моя остаточна філософія.

Яна нічого не відповіла, але вперше за весь час вона не посміхнулася своєю фірмовою глузливою посмішкою. Вона просто дивилася на дорогу, розуміючи, що Кур'єр №44 гратиме в цю потойбічну гру за своїми власними, суто людськими правилами.

Тієї ж миті телефон Макса на панелі приладів коротко пискнув криваво-червоним світлом.

«Нове системне повідомлення. Увага, Старший Інженере. Зафіксовано аномальну активність на Байковому кладовищі. Четверте замовлення активовано. Час на прибуття: 30 хвилин...»