Глава остання
Після смерті цієї примараної відьми , на наступний ранок студенти знову повернулися до своєї творчої діяльності . Хельгер з друзями продовжували малювати на пленері , дівчинка повернулася до батьків . А замок тепер вирішили перетворити на музей , не залишивши жодного примарного та чаклунського шматочку . Про ці чаклунства вирішили всі навіки забути , знаючи , що це відьмівське чудовисько більш не повернеться . Воно розвіялося як прах померлої людини , тільки примарного виду . Але це не все , місячне око , яке помітив одного разу Хельгер , знову на нього подивився , а він - на нього у відповідь , але на цей раз трапилося те, на що всі чекали - око розвіялося , це було око відьми , остання деталька , яка теж зникла на місяці , наче розчинилося . Це поставило крапку у примарних діях . І Хельгер продовжував з друзями , як завжди , малювати . Закінчивши цю главу запитанням від Чарлі : “ Хельгере , на що ти задивився щойно ? “ . І Хельгер, відчуваючи що у світі знову все як і раніше , просто особисто для Чарлі відповів : “ На що я задивився ? Еее , ні на що .”.
Кінець
#1744 в Фентезі
#411 в Міське фентезі
#394 в Фантастика
#128 в Бойова фантастика
Відредаговано: 25.09.2026