Глава 6

                                                                     Глава шоста

   Ну а зараз повернемося до Хельгера . Настав той день , коли студенти нарешті підготувалися та зібралися до своєї практики.

• Матуся , я вже зібрався . - сказав Хельгер . - Рюкзак мій готов , сумка - теж . Ну все , я їду до своїх друзів .
• Бувай , синку . Хай щастить тобі на практиці . Хорошої екскурсії . - сказала матуся та обійняла його .

    Хельгер пішов та знову чекав на свій трамвай . Але Хельгер тільки підняв голову у бік старого місяця і знову перед його очима з’явилося то саме око , яке він помітив на місяці минулого тижня . Але цього разу око швидко зникло , бо відчуло , що за ним спостерігають , тим паче воно побачило Хельгера , а він відносно - його , очі дивились один на одного . А сам Хельгер не втримався та заговорив з місяцем : “ Хто ти ? Я тебе помітив . Око на місяці , що тобі треба , та звідки ти з'явилося . Що це за містика ? “ .  А його трамвай вже приїхав , та Хельгер швидко на нього сів .

• Не розумію , що це таке ? - запитав себе Хельгер . - Якийсь чарівник прокляв місяць  чи що ?

     А тим часом Хельгер заспокоївся та зосередився на екскурсії . Він нарешті доїхав до академії та як завжди зустрівся зі своїми друзями.

• Привіт , хлопці . Як справи ? - радий був Хельгер їх усіх бачити. - Ну що готові до екскурсії ? Я вважаю , це буде неймовірне середньовічна видовище , замок Гілфорда , який має тисячолітні історію .
• Так , авжеж , Хельгере . - відповів Майкл . - Ми всі теж готові .
• Цікаво , а що залишилось та хоча б зберіглось до наших часів у цьому замку ? - зацікавився Чарлі .
• Напевно , там збереглись якісь картини з зображеннями королів , монархів , які правили Англією багато століть тому . - сказав Маркус .

       А у Омара  навіть слів не було .

       Ну і ось до них підійшли вже відомі читачі професора .

• Ну що ж . - сказав професор Дальрау . - Містер Размельд , містер Чаклауд , містер Грозмен , містер Ханіфер і нарешті містер Вандерсон , сподіваюсь , ви готові до екскурсії , на вас чекає незабутнє середньовічна феєрія . Можна вважати , що подорож вже розпочалася .
• Доброго ранку , студенти . Доброго ранку , професоре . - сказав МакКровлен.
• Доброго ранку , професоре МакКровлен , професорко Розмейгер .
• Вітаю , Хельгере . - сказав йому МакКровлен . - Отже , я сподіваюсь , усі взяли з собою студентські квитки .

   Вони усі показали квитки .

• Добре , Хельгере та інші . - сказала Розмейгер . - Через декілька хвилин прибуває наш автобус . Бажаю усім студентам, щоб ваша практика пройшла на відмінно . Ви здивуєтесь  , на скільки цей замок зберіг свою архітектуру естетику . О , а ось і наш автобус .
• Гаразд , студенти , можете сідати , давайте , Хельгере , Чарлі , Майкле . - сказав Дальрау .

 Хельгер сів поряд з Чарлі , Омар біля Майкла , Маркус біля Розмейгер , а ось Дальрау сидів біля МакКровлена . Автобус поїхав , вони їхали через увесь Лондон , дивлячись на вже відомі для них Лондонські пам’ятки . Час дороги зайняв приблизно сорок п’ять хвилин . І нарешті автобус зупинився на своєму пункті . Перед студентами відкрилось ніби “віконце” , до якого є шлях в невідомий для Хельгера та інших світ .