Глава 37.2

Привіт! Бажаю гарного настрою та приємного читання. Скоро наша історія закінчується, тому приготуйтесь до фінальних глав.

Дякую за увагу!

**********************

- Я розповів їй все, як йшли справи. Потім зізнався у своїх почуттях. Вона не змогла довго чинити опір, ми знову стали зустрічатися. - Діма повернувся до Олі і дивлячись прямо в очі сказав: - Я зрадів можливості відродити відносини зі Свєтою, повністю занурившись в них. Ми з нею майже не розлучалися. Лише моя робота на деякий час відривала нас один від одного. Але, щоб виправити це, я іноді брав Свєту з собою на підприємство або вона приїжджала до мене. Не всім працівникам подобалося бачити нас разом.

- Мова про Еліну? Здається, Ви були з нею друзями, так? - І, як Оля зрозуміла, журналістка в якийсь момент перестала бачити в Дімі лише друга. Він же не відповідав взаємністю.

- З Еліною ми вчилися в університеті, але на різних факультетах. Спільні знайомі нас звели, ми в одній компанії були. Після закінчення універу я запропонував їй роботу за спеціальністю, пов'язаною з комунікацією. Еліна вміє ладити з людьми, язик добре підкований. - Діма криво посміхнувся Олі. - Ти сама на собі відчула професіонала в дії.

- Еліна обдурила мене. Я думала, вона прийшла взяти звичайне інтерв'ю, а виявилося, що хотіла особисто розповісти про деякі події з твого життя. - Сказала Оля. - ДО РЕЧІ, вона казала щось про причетність Світлани до твоїх змін у зовнішності. Що журналістка мала на увазі? Через це Еліні не сподобалася твоя дівчина?

-Так. - Діма немов перетворився на статую, від якої виходила негативна енергія. Стільки різних за емоційним фоном подій відбувалося, що вираз обличчя чоловіка постійно змінювався. Треба ж, яким різноманітним раніше було його життя. - Еліна звинувачувала Свєту в меркантильності, мовляв, та занадто багато просила у мене. Я їй ні в чому не відмовляв. Мені подобалося радувати кохану. - Слово "кохана" боляче вдарило в серце Олі. Що ж, сама просила відвертості, то треба терпіти. Головне заспокоїтися. Адже Діма говорить про минулу кохану. Правда ж? - Дійшло до того, що Еліна заговорила про любов до мене. Нібито ніколи не ставилася до мене, як до друга. Боялася в цьому зізнатися через страх втратити мою дружбу. Я ж не поділяв її романтичних почуттів. Ну, далі, як я вчинив, ти знаєш.

- Якщо ти вибрав Світлану, то чому змінився? - Наполягала Оля, щоб Діма нарешті відповів на питання, яке турбувало. - Що вона зробила?

- Та це Свєта перша стала змінюватися. До невпізнання. - Кулаки Діми стиснулися, що кісточки пальців побіліли. Брови гнівно зведені, невидимим поглядом втупився в підлогу. Склалося враження, ніби він перенісся в минуле і перед ним стояла не Оля, а Свєта. - Зі скромної дівчини стала перетворюватися на світську левицю. Природна краса поступово зникала. Нарощене волосся, нігті... вічні походи по салонах перетворили її в ляльку. Вона кинула роботу гідом, вільний час витрачала на догляд за собою. Якщо можна так назвати. З кожним разом просила більше грошей. Їй стали потрібні лише матеріальні блага. Це Еліна намагалася донести до мене, але я тоді не хотів нікого слухати. Я занадто розбалував Свєту. Адже любов сліпить.

- Що сталося потім? - Оля знала, що зараз почує розв'язку. В горлі утворився клубок, а серце гучно застукало.

- Світлана віддалялася від мене. І вже я починав скандали. Вона стала ходити в клуби з якимись подружками. Тільки я засиджуся на роботі, оскільки справи пішли на спад, а улюблена тут же на гулянку. - Заскреготав зубами Діма. - Я влаштовував сцени ревнощів, але вони виявилися небезпідставними. Одного разу я зустрічав Свєту біля салону, де повинна була проводити черговий сеанс «краси». Помітив в обнімку з невідомим мужиком, який виявився вдвічі старшим за неї. Трохи цих двох на місці не прибив. Свєта ж розкричалася, звинувативши мене в тому, що сталося. За її словами, я вважав за краще роботу, ніж проводити час з нею. Ще й грошей перестав виділяти на необхідні потреби. Коротше, знайшла того, хто багатший. Цього разу розставання з нею далося складніше. Я замкнувся, запустив себе, не хотів ні з ким розмовляти. Думав, знищений. Розривало зсередини на частини. Але знову-таки робота змусила вирватися із замкнутого кола. Потрібно було зосередитися, вирішення проблем не терпіли зволікань.

- А ти намагався знайти кого-небудь після Світлани? - Якось наївно прозвучало питання, але Оля все ж задала його. Сподівалася або боялася, що Діма зміг так само сильно полюбити ще когось?

- Жінки були, але все не те. Їх поверхневе судження про все зводило з розуму. Проте прямо не говорили, як зовні я був їм противний. Я бачив, як дівчатам неприємно перебувати поруч зі мною, але всіляко намагалися розіграти зацікавленість. Погані актриси. Вони більшу увагу концентрували на всяких дорогих дрібничках. Коли справи компанії налагодилися, для перевірки дарував дівчині, яка сподобалася, ювелірку. На жаль, жодна дама не втрималася від спокуси, після чого просила ще подарунків. Мене подібний розклад не влаштовував. Подальшого розвитку подій не відбувалося. - Діма мотнув головою, немов скидаючи з себе заціпеніння. Зустрівшись очима з Олею, вимовив. - З тобою інакше. У тебе немає лицемірства. Не змогла приховати справжніх почуттів заради порятунку компанії батька. Навіть втекла з дому, щоб сховатися від мене.

- Це комплімент? Тоді при зручному випадку готова до рішучих дій. Тільки доведеться гарненько подумати, куди цього разу бігти. - Посміхнулася Оля, спробувавши пожартувати. Не виходить. На душі як і раніше бридко. Сумна історія. Ех. Любиш людину, а вона тебе кидає. Ще й в не самий підходящий момент. Хоча хіба для розставання є конкретний день, коли варто розійтися? Діма розчарувався в особистих стосунках, чи зможе так сильно полюбити її, як колись Світлану? - Дякую, що розповів про минуле. Багато прояснилося. Потрібно лише переварити інформацію. - Оля подивилася на настінний годинник і здивувалася, як довго вони розмовляють! - Вже пізно, пора лягати.