Глава 34

-Алло. Я слухаю. - Пролунав сонний жіночий голос, який особливо дратував в даний момент. Всього кілька слів сказано, а вже хотілося журналiстку рознести в пух і прах.

- Еліна Миколаївна, з вами розмовляє Дмитро Олександрович. - Чоловік щосили намагався вести діалог спокійно. Хоча не знав, як довго вдасться спілкуватися не на підвищених тонах. - Я з приводу статті, яку опублікували у своєму блозі.

Діма бачив, як новина в одному з найпопулярніших розділів, відомого місцевого видання, стрімко набирає перегляди. Скільки ще людей цю писанину побачать? Якщо не Оля сама натрапить на статтю, то хтось інший обов'язково донесе до неї інформацію. Хто-небудь, хто знає, що вона наречена Дмитра. Але поки що час виграти можна, коли не так багато людей в курсi планiв пари.

- Доброго ранку. Залиш офіціоз для кого-небудь іншого. - Мило проспівала Еліна, радіючи тому, що з'явилася можливість вивести з душевної рівноваги людину, яка завжди славилася холоднокровністю. - Хоч ти був моїм босом, але нас також пов'язувала дружба.

- Мабуть, ви самі про це забули, коли публікували сьогоднішню статтю. - Невесело посміхнувся Дмитро. Чоловік проігнорував неформальне звернення "ти", щоб зберегти дистанцію. - До останнього сподівався, що у вас вистачить розсудливості не писати всякого роду новини, але очікування не виправдалися. Я прошу видалити новину зараз же, поки її не переглянула більша кількість користувачів вашого видання. У мене немає бажання дорогу мені людину ставити в незручне становище.

- Значить, та дівчина - це не чергова подружка? З нею у тебе серйозно? - Запитала Еліна, заздалегідь розуміючи, що задає риторичне питання. Прохання Дмитра журналістка навмисно проiгнорувала.

- Так, я маю намір мати з нею виключно серйозні стосунки, тому не потрібно втручатися. - Сказав Дмитро, бажаючи нарешті домогтися того, чого хотів і закінчити неприємну розмову. - І так, на замітку, раніше я привселюдно з'являвся зі своєю коханою лише одного разу. Так що про яку "чергову подружку" йде мова? Ніколи у мене не було нескінченного числа дівчат, що змінюються як рукавички. - Потім помовчавши трохи, додав: - I набридло базiкати, статтю будете видаліти чи ні?

- Вибач, але ні. Я представник незалежного ЗМІ, і ніхто не має права заважати публікувати інформацію, здатну зацікавити наших читачів. - Безкомпромісно сказала Еліна. - Новина про тебе нічого не порушує. Ти з дівчиною знаходився в громадському місці, я не вторглася ні в чий приватний будинок, тому козирі в моїх руках.

- Я зрозумів вашу позицію, Еліна Миколаївна. Хотів спочатку мирним шляхом вирішити, ви відмовилися. Тоді іншого виходу не залишаєте, як звернутися до вашого керівництва. Упевнений, вони пiдуть назустрiч. - Загрози не були у Дмитра основним методом усунення проблем, але зараз доводилося користуватися саме такими засобами.

- Як тобі завгодно. Але все одно новину побачило багато людей... - Еліна не боялася відповідних дій керівництва, яке може поступитися Дмитру, якщо тому заманеться на них натиснути. Вона зробила те, що і повинна була. Та й відступати - не в її принципах. - Думаю, її прочитала і Свiтлага. Вона досі не забула тебе. Ця стаття допоможе подивитися на все, що відбувається, іншими очима. Якщо дізнається, що твоє серце точно зайняте, то не будуватиме повітряних замків.

Згадка імені колишньої коханої змусило Діму стрепенутися. Всередині мимоволі все стиснулося, а потім стало нестерпно боляче. Серце защемило, ніби його стиснули невидимі лещата. Не хотілося думати про минуле, а воно невблаганно насувається, як цунамі.

- Тобто стаття написана для неї? Який абсурд. З яких пір ви перетворилися в подруг? - Криво посміхнувся Діма.

Був час, коли Еліна терпіти не могла Свiтлану, якій все ж вдалося підкорити тебе. Якщо перша намагалася налаштувати боса проти його коханої, то друга - не звертала уваги на нападки.

Еліна переступила дозволені рамки, як в робочій сфері, так і в дружній, що в наслідок і послужило причиною її звільнення з Діміної компанії. Дівчина не могла перебувати в одному приміщенні зі Свiтланою, котра часто заглядала до свого коханого. Постійно відбувалися якісь неприємні ситуації з ініціативи Еліни.

Вибирати Дімі не довелося. Чоловік був змушений розпрощатися з прес-аташе, ким була на той момент Еліна. Правда, конфлікт не встиг роздутися до світового масштабу. Бос і підлегла розлучалися тихо-мирно. Діма допоміг Еліні влаштуватися журналісткою в місцеве видання, про що тепер він сам пошкодував.

Є сумніви, що справа в Свiтланi. Швидше за все, у Еліни прокинулися старі образи, ось і мстить. Складалося враження, що Дмитро кожен день з новою пасією в ресторан ходить. Це абсолютна брехня.

- Багато чого змінилося. Навіть старі вороги можуть одного разу стати друзями. Або навпаки. - Посміхнулася Еліна. - Та й нам зі Свєтою вже нема чого ворогувати. ДО РЕЧІ, стаття про тебе не остання.

Дмитро більше не міг слухати свою колишню пiдлеглу і натиснув на скасування виклику. Далі розмовляти з нею безглуздо. Вона ясно дала зрозуміти, що збирається йти наперекір. Що ж, її право, але нехай потім не дивується подальшому розвитку подій.

Діма вирішив трохи відкласти дзвінок керівництву Еліни. Йому захотілося спершу зателефонувати Олі і сказати, щоб вона залишалася вдома, поки він не владнає справи з журналістами. Інакше наречену заштурмують. Можливо, їм вже вдалося з'ясувати її персону.

Діма набрав номер Олі, щоб попередити її про можливі неприємності, але не встиг. Сьогодні не його день.

- Оль, ти де? - З банального питання почалася розмова між Дмитром і його нареченою. Чоловік хвилювався за дівчину і забув спочатку з нею привітатися перш, ніж почати з'ясовувати її місце розташування.

- Доброго ранку. - З радісними нотками в голосі промовила Оля. - А я вирішила заглянути в розплідник, давно не бачила своїх підопічних. - Дівчина щиро була рада, що нарешті вдалося вирватися з дому і відвідати милих її серцю тварин. - До того ж, цікавість зіграла важливу роль. Захотілося подивитися, які нововведення зробив новий спонсор.