Повстання розігрітих шестерень

Заряджаємо гіпердвигуни, перевіряємо систему охолодження плазмових гармат і виходимо з гіперпростору прямо у віддалену галактику!
Епізод 9½: Повстання підігрітих шестерень
Далеко - далеко на віддаленій планеті - звалищі «Бухаїн», де замість піску — залізна тирса, а замість двох сонць світить потужний газовий гігант, стояла затишна космо-забігалівка «Червоний Діод».
На засмальцьованій барній стійці лежав вимкнений світловий меч. Точніше, це був не меч, а прототип генератора високочастотного струму, але Дрон усім божився, що віджав його в самого Лорда  (хоча насправді просто знайшов у сміттєвому баку біля станції техогляду).
— Стелло, налий нам із Марком по келиху рідкого плазмового охолоджувача! — вигукнув Дрон, перебираючи свої зламані датчики руху. — Я сьогодні шість годин порпався у трюмі розбитого корвета Повстанців! Думав, знайшов капсулу з очищеним «Енергоном-99», а це виявився всього лише розряджений робот. Ще й струмом мене вдарив, потвора механічна!
За баром, важко зітхаючи, гула Стелла. Її голова була вдосконалена трьома сенсорами супутникового стеження, а замість лівої руки стояв бойовий маніпулятор від штурмового дрона (Імперії).
— Якщо ти, Дроне, зараз же не прибереш свої іржаві маніпулятори від мого генератора, я перетворю тебе на металобрухт швидше, ніж потужний імпульс знищив планету «ТА - ТУ», — суворо мовила Стелла, наливаючи синю мерехтливу рідину. — А ти, Марку, чого сидиш, як збитий  «Хитрокрил»?
Марк, чий корпус пам'ятав ще часи Старої Республіки, сумно дивився у свій келих.
— Ох, Стелло... Моя колишня протокольна дроїдеса при розлученні забрала мій найкращий гіперпривід і переїхала на «Ейфорію». Написала в командному рядку: «Ти занадто застаріла модель, у тебе немає перспективи зростання». І де тепер шукати нову любов?
— Марку, подивись отам! — Дрон ткнув пальцем у куток.
Там, у «віп» - ложі під захисним силовим полем, сиділа Вона.
Принцеса Орбіта.
Її корпус був виплавлений із рідкісного білого бескару, а голографічний німб над головою сяяв яскравіше за зірки. Вона повільно попивала рідкий гіпер - паливний коктейль через трубку. Поруч із нею сидів її чоловік — Граф Максимус, власник трьох видобувних платформ  та головний постачальник запчастин для Імперського флоту. Його корпус прикрашали діамантові мікросхеми, а в очах горів ситий спокій успішного бізнес - дроїда.
— Сила мій свідок... — випотрошив із себе Марк. — У неї дефлекторні щити такої краси, що в мене закипає нейро рідина.
— Братан, забули про розлучення! — Дрон підморгнув усім своїм оптичним блоком. — Вона чекає на справжніх лицарів Дзендаїв! У мене є спирт, у тебе є сухі серветки з мікрофібри. Йдемо рятувати її від імперського капіталізму!
Вони підійшли до ложі. Дрон витягнув пляшку протирального ізопропілу найвищої очистки (викраденого з секретної бази) і закрутив довкола Орбіти.
— Ваша Високосте! — виголосив Дрон. — Ваші титанові панелі вкрилися космічним пилом після перельоту крізь астероїдне поле! Дозвольте провести екстрену поліровку за стандартами Ордена!
— Ой, як це мило! — защебетала Орбіта, і її аудіо - динаміки видали ніжний сигнал. — Максимусе, сонечко, подивися, які ввічливі дроїди - механіки!
Максимус відпив свій енергон із золотого кубка і зверхньо подивився на друзів: — О, це ж Дрон! Все ще намагаєшся зібрати кредитний баланс на вживаний штурмовик? І Марк тут... Як там твій зламаний модуль оптимізму, друже? Якщо треба, можу позичити пару тисяч імперських кредиток. Суто з поваги до бідних.
Марк стиснув кулаки, від чого в його передпліччі голосно клацнув редуктор. Він нахилився до Орбіти й почав ніжно натирати її праве крило спиртовою серветкою.
— Гроші Максимуса — це лише темний бік Сили, Орбіто, — шепнув Марк, відрегулювавши свій тембр під маркіза Лорда в молодості. — А справжнє кохання... це коли наші гіроскопи обертаються в одному резонансі, створюючи єдине поле тяжіння.
— Ох... — Орбіта аж затріпотіла вентиляторами. — У мене, здається, перезавантажується емоційний блок! Дроне, а ти що скажеш?
Дрон у цей час з іншого боку поливав ліве крило Орбіти спиртом так щедро, ніби гасив пожежу на аеродромі, і тер її з такою швидкістю, що з бескарової броні почали вилітати сині плазмові іскри!
— А я скажу, що Темний Бік — це відсутність змащування! — закричав Дрон. — Я дам тобі стільки «Енергону», що ми разом полетимо на край Галактики!
— Гей, хлопці, ви що робите?! — Максимус підхопився. — Вона ж просочена високооктановим спиртом! Ви ж зараз...
Одна з плазмових іскор від шаленого тертя Дрона влучила прямо в розлиту калюжу спирту біля ніг Орбіти.
ФУУУУХ!
Яскраве синє полум'я спалахнуло довкола ложі, мов світловий меч  дзендая!
— Ого-о-о-о! — заплескала в долоні Орбіта, розглядаючи вогняне коло довкола себе. — Яка романтична світлова гірлянда! Максимусе, ти ніколи не влаштовував мені таких спекотних побачень!
— ВСІМ СТОЯТИ! ЦЕ БОЙОВИЙ РЕЖИМ! — через увесь бар прогримів голос Стелли. Вона вискочила з - за стійки, трансформувала свій маніпулятор у потужний вуглекислотний вогнегасник і попрямувала на них, як крокуючий танк. — Я ВАС ЗАРАЗ УСІХ У ГІПЕРПРОСТІР ВИБИЮ, РОМАНТИКИ ВИ ІРЖАВІ!
Марк подивився на вогонь, потім на Стеллу з вогнегасником, потім на сяючу Орбіту й тихо мовив до Дрона:
— Дроне... Здається, Сила сьогодні була з нами.
— Ага, — відповів Дрон, обсмалений, але щасливий. — Головне — тепер встигнути втекти до того, як Стелла увімкне свою секретну зброю - Руйнівник «Зірок Космосу».........
©
Тomas Blitz