Залишені
Епілог
У той момент Аліса зрозуміла все. Їй ніби відкрився портал людської мудрості. На душі стало спокійно, коли її руду голову осяяла думка, що, по суті, вона не втратила нічого.
— Я тебе пробачаю, Ромо… — тихо промовила вона, закриваючи втомлені горіхові очі блідими повіками.
Але було вже надто пізно.
Холодне тіло Аліси Анхім лежало, скрутившись, мов ембріон, на холодній підлозі підвального приміщення кабінету Олега Івановича, коли його покидали останні краплини життя.
Лікарі, що прибудуть пізніше на констатацію смерті, не пояснять нічого, лише мовчки накриють худеньке тіло дівчинки білим полотном.
Лише згодом, вбиті горем Ангеліна та Лада дізнаються, що причиною загибелі їхнього єдиного рудого промінчика, їхньої Лиски-Аліски, стала внутрішня кровотеча з магістральної судини печінки, що розірвалася під час сильного удару від Романа в стінах класної кімнати.
Роман Мельник ридатиме навзрид, намагаючись довести свою непричетність, але навіть статки та впливовість вітчима не дозволять уникнути покарання за так безглуздо відібране життя тієї, яку він потай від усіх любив.
Та сама Аліса про це вже ніколи не дізнається.
#148 в Фантастика
#301 в Молодіжна проза
Відредаговано: 16.04.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
