Розділ 3

І якось раптом мені прийшла така думка, а що, якби запровадили такий предмет в школі, як сімейне життя, де дітей би навчали, як себе поводити в родині, які потрібно мати потреби одне до одного, як одне одного підтримувати і таке інше. Бо коли я навчався в школі, то нас крім того, як одягати презерватив мало чому навчали. Я думаю одягати презерватив можна навчитись і без школи, це не така вже й складна річ, головне підібрати їх по розміру, щоб не тиснули і не були завеликі, то результат буде успішний. А ось те, як спробувати познайомитися із жінкою, про що з нею говорити, так само як і жінці про що говорити з чоловіком, ось цьому нас ніхто не навчав, наче це всі знають. Як на мене, такий зараз настав час, що люди взагалі не знають, про що говорити, особливо люди протилежної статі між собою, то це було б добре якось виправити.

Я розумію, що такий предмет я не можу сам впроваджувати, бо я не маю на це повноважень, і навіть якщо б я сказав про це Василю Йосиповичу, то він теж не міг би тут ніяк на це вплинути, хіба що сказати директору, а той десь в управління освіти написав би запрос, але ми всі знаємо, що це не дуже ефективно працює. Тут потрібен хтось такий, який зацікавлений в тому, щоб зробити якийсь законопроект. Дивлячись політику, я розумію, що зараз в наш час депутати люблять різні законопроекти придумувати, щоб якось показати людям, що вони щось роблять. Правда із новим сучасним президентом наше життя стало таким, що ми люди, через додаток “Дія” можемо напряму Верховній Раді якісь свої побажання писати чи пропонувати ідеї, які будуть розглядати чиновники. Раптом я пригадав того депутата, який в мене в фейсбуці в друзях, він якраз з питань освіти та науки, можливо йому цікава буде моя ідея, але не факт, що він відповість. В нього там багато підписників, та і коментарів під записами в нього теж багато, та думаю таких, як я, йому пише дуже багато. І що тоді робити? Я подумав, що краще добре сформулювати свою думку і сформулювати її не дуже довго, бо довгі повідомлення не будуть читати в месенджері, та і занадто стисло теж, якщо напишеш, буде не дуже зрозуміло. Тому я і став займатись тим, як так написати повідомлення, щоб воно було не довге и не занадто стисле, щоб можна чітко зрозуміти, що я хочу. 

Той депутат чимось мені нагадував маленьку мавпу, так обличчя його виглядало. Він був занадто молодий, як для депутата, але в нас вже такий сучасний уряд, де депутати могли мати такий вік,завдяки якому були не набагато старші за мене, майже там 5-6 років різниця. Наш президент створив так, щоб після інституту люди могли право потрапити туди до Верховної Ради. Можливо то діти тих старих депутатів, або їх племінники, не знаю, але у нас так. Але сказати йому те, що він схожий на мавпу, я не став би, інакше мені була б просто п**да. Тому я придумав, як йому так написати, щоб він зрозумів мою реформу для законопроекту. Собі десь я уявлял, навіть, якщо цей депутат мене від ігнорить, то нічого страшного, головне, що я від себе зробив все можливе. і тут я сам собі сказав би так за те, що я на відміну від всіх, особисто депутату написав свою реформу для законопроекту про розвиток сімейного інституту. Всі інші так, наді мною кепкували, казали, що я займаюсь марнотратством, ті депутати виконують лише вказівки своїх спонсорів чи родичів, їм не цікава думка людей, але я думаю, що все таки спробувати варто, а там як буде, так і буде. На мою думку потрібно від себе робити щось належне, а не чекати, що за тебе зробить щось держава, бо як гарант нашої конституції говорить, що ми народ теж є державою, тому нам теж варто брати на себе якусь відповідальність за дії в нашій країні. Так, можливо ми не можемо впливати на державу так, як чиновники та інші посадові особи, але запропоновувати ідеї для законопроектів, я думаю, ми можемо, при тому це ж не ідея про боротьбу з корупцією або зняття депутатської недоторканності. Якщо б я таке запропонував, то вже точно ні на що б не розраховував, бо це теж саме, що прийти до власника бізнесу і сказати, що я хотів би, щоб він відсоток від свого прибутку віддавав клієнту за те, що той в нього регулярно користується його продукцією чи послугами. Я думаю, що після цього власник покрутив би біля тім’я пальцем, або просто посміявся і сказав би, щоб ще раз це все сказати в його айфон, щоб він з друзями посміявся, коли в них буде вечірка в ресторані. А так тема збереження інституту сім’ї та новий етап ідеї, як збільшити кількість населення в країні, я думаю це питання, яке може хвилювати Верховну Раду, просто вони можуть не мати на це час, бо зайняті чимось своїм, а тут це їм дасть якось привід заявити про себе з таким законопроектом, при тому тут шкоди не буде нікому: як їм так і народову, побільше б було таких законопроектів.

Можливо це десь буде виглядати, як у казці, але той депутат з питань освіти та науки відповів мені. Його звати Єгор Міщенко, і я йому не казав про те, що його обличчя схоже на маленьку мавпу. Його зацікавила моя ідея. Він сам мені каже:

- Ви перший такий, хто із народу депутатові щось написав гідне. Бо скільки не читаю повідомлення, всюди критика та негатив, а ось ця ваша ідея мене втішила. Як на мене ви гарно побудували цю реформу для законопроекту, я думаю, що розгляну зі своїми колегами це питання, бо як на мене, ми довго не придумували щось на кшталт такого.

- Дякую Вам.

Він потім поцікавився моєю освітою, і хто я взагалі такий. Я сказав, що звичайний громадянин, якого просто турбує життя суспільства і ось виявив проблему і лише з часом зрозумів, до кого звернутись. Йому це сподобалось, що є такі добрі люди, яких щось хвилює і вони не поспішають завчасно звинувачувати в чомусь владу, і запропонував мені співпрацю, але тільки тоді, коли цю ідею розхвалять його колеги. Якщо дійсно його колеги підтримають це, то він мені запропонує роботу в своєму оточенні.

Хтось би подумав, що той депутат наплів мені на вуха байок, але я б теж так подумав, тому що дійсно вірити депутатам, це як вірити гарним дівчатам, що їм не потрібні гроші, але при цьому вони виходять заміж за багатих чоловіків та регулярно відпочивають за кордоном. Правда цей випадок був винятком із правил. Ті його колеги ухвалили цю ідею, вони не обіцяли, що вона прям швидко за працює, але їм вона сподобалась і вони похвалили Єгора Міщенко за те, що він має таких підписників біля себе. Потім мені Єгор запропонував співпрацю, щоб я був його особистим радником, також порадив поїхати навчатись в інститут на економічний факультет, щоб я мав гарну освіту, зі вступом він допоможе, бо йому потрібен в майбутньому фаховий радник та він надіється, що союзник, бо вже у Верховній Раді слідкують за тим, щоб людина мала фах і не була з вулиці, тому ця вся історія, як на мене принесла мені успіх.