Частина третя Розділ 9

Переговори з Дев’яткою почалися без зволікань. Далія познайомила Раміртана з Артемом Сайгаром, очільником загальнопланетарної  рятувальної місії, і навіть міжзоряну зустріч зі своїм батьком, таром Валентином, влаштувала. 
Родичі, як не дивно, поставилися до Раміра терпляче і приязно, вислухали уважно і жодним чином не здивувалися, що він просить не лише за себе, але і за своїх людей. Не здивувало їх і те, що саме Рамір очолює наразі суспільство Вільних. 
Сайгарці погодились прихистити біженців, от тільки не на новій планеті, а на своїх землях на Таріоні. Там, де жити більш-менш безпечно. Однак висунули вимогу: всі, хто забажає перебратися на територію Дев’ятки, мають визнати Закони і в майбутньому дотримуватися їх. Інакше повернуться назад, на свій потопаючий острів, тепер вже назавжди.  
Про запрошення на планету Сайгар мови не було. 
Після перемовин Рамір не на жарт замислився. За себе і свою сім’ю він міг поручитися - ніщо не змусить їх з Ертіною порушувати Закони, якщо слово буде дане. І Еліль вони виховають відповідно. А от як поставляться до вимоги інші, він не знав.   Можливо, гадав Рамір, його підтримають Вадьер і Пси. Їм ходу на Вільну Землю все одно немає і до дисципліни вони звикли, то може й погодяться. А от як бути з іншими?
Відповідь на це питання дали перші загальні збори Вільного народу. Віче, як назвала їх Ертіна. Відбулися вони на ранок наступного дня, в залі біля камери впливу. 

***

Майже всі Раміртанові підопічні побажали покинути Таріон. Під владу Законів  погодилися повернутись лише ті, хто добровільно присягнув йому на вірність. Тобто Пси, господарники  і кухарі.  Ну, і жінки їхні також. Рамір гадав, що і Гамаль побажає з ним зостатися - видно було, що той коливається, але ні. Ремонтник обрав евакуацію. І дітей забажав забрати з собою. Особливо Тейнера, якого мріяв навчити своєї справи і прийняти в бригаду.
— Розумієш, - ніби виправдовувався Гамаль, - мої хлопці  кажуть, з Драконом ми вже жили і добре його знаємо, а  чого чекати від сайгарців - невідомо. На Вільній землі добре… і дітей там виховають, і нас не образять. Та й наші, всі, хто раніше пішов, там живуть. А раптом зустрінемо кого знайомого і все буде як колись?
Ні, він не мав нічого проти Законів, просто бажав жити минулим. Переконувати його було марно.  Та й обіцяв Раміртан не впливати на людей жодним чином, щоб рішення їхні були суто самостійними. Але дітей на поталу віддавати він не бажав. От і розкрив Гамалю таємницю, про яку сам довідався лише напередодні. Ту, що скаламутила йому всю душу. 
— Тобі ж відомо, що всі наші діти вибраковані? - почав Рамір. - А знаєш чому їх відібрали,  не чекаючи першого повноліття, і що збиралися зробити?
— Тейнер казав, що їх обіцяли відправити на Вільну Землю, - відповів Гамаль.
Він довідався про це у хлопця  після того як питанням зацікавилась Ертіна. Відповідь його цілком задовольнила, не насторожила навіть фраза: “Якби не сталося землетрусу, я би все одно втік!” Розпитувати Тейнера далі він не став.
— Дійсно, їх збиралися відправляти, -  підтвердив Раміртан. - Але навіщо  безперспективні діти там,  куди дорослим працівникам ходу немає? І хто мав сплатити за їх перехід? Адже безкоштовно вже давно нікого не пропускають!
Відомості, які Рамір вчора знайшов в файлах головного комп’ютера були настільки вражаючими, що він просто за голову вхопився. Відібраних дітей відправляли на Вільну Землю у якості звичайного біоматеріалу! І займався цим той самий центр генетичних досліджень в якому Рамір працював.
І знав же він про біоматеріал! Все своє доросле життя чув, що ним розраховуються з Дев’яткою за перехід. Чи не щодня проходив повз корпус клятого Суона, і жодного разу не замислився навіщо живі донори органів тим, хто дотримується Законів збереження! Це ж відверте їх порушення! Більш того, він завжди знав, що сайгарці для трансплантації використовують лише клоновані органи, які не відторгаються організмом. І вірив в ту брехню! 
Все життя Рамір був упевнений, що за протоколом на Вільних Островах для  лікування важких хвороб призначається лише смерть. Виявляється, протокол діяв не для всіх. 
В генетичному центрі ще двадцять років тому існував медичний відділ, де за допомогою трансплантації лікували найважчі хвороби внутрішніх органів. Рамір не знав наскільки успішним було те лікування, але відділ забрали на Вільну Землю чи не найпершим, тільки-но почалася евакуація. Відтоді нового матеріалу  Вільна Земля  потребувала постійно. В тому числі дитячого. 
— І дитячу вибраковку, і всіх заарештованих вбивали, але не просто так. Спочатку присипляли і, як груз, відправляли на Вільну Землю, а там розбирали на органи. І почалося це давно,  ще до втечі справжнього Дракона. Для нього це все і робилося. І для перших двох каст, - завершив свою розповідь Рамір.
— Ні, я не вірю, - сказав у відповідь Гамаль. - Це все твої вигадки. Ніколи справжній Дракон не став би шкодити людям! А дітям тим більше! Тепер я точно піду на Вільну Землю, і на власні очі пересвідчусь, що ти брешеш!
— От що, - Рамір ледь стримав хвилю люті, що піднялася в серці на цього впертюха. - Тейнер довів, що вже  дорослий. Нехай сам приймає рішення йти з тобою чи не йти. Але решту дітей я залишаю у своїй владі!
Право таке у нього було.

***