Частина друга Розділ 19

Про існування камери підсилення ментального впливу відомо було небагатьом, як і про те, що  Великий Дракон - вкрай слабкий менталіст. Вадьєр Ва Сано про неї знав, оскільки сам щодекади змушений був проходити тут процедуру щеплення відданості. Адже, яким би слабким нинішній Дракон  не був, він  виявився сильнішим за Вадьєра. Тому-то і зміг захопити владу, коли попередній правитель дременув з планети, наляканий невтішними прогнозами сейсмологів.  Вадьєр, хоч сам мітив на місце правителя, змушений був підкоритися, і його хлопці, відомі всьому Таріону як Драконячі Пси, теж. 

На початку кар'єри під владою Вадьєра була найбільша в світі  армія  - п'ять тисяч Псів.  Однак, з плином часу їх кількість значно зменшилася. Дехто загинув у бійках з Вільним бидлом (так-так, кілька разів за цей час Псам довелося приборкувати найнижчі касти), але більшість все ж таки втекла на Вільну Землю. Поки Псів було багато, новий Дракон обробляв їх на предмет відданості усіх скопом, не обтяжуючись, як з Вадьєром, індивідуальним впливом. Звичайно, при такому підході не всім діставалося однаковою мірою. От ті, хто зміг скинути навіювання, і повтікали. Ще й сайгарці, що керують переходом, допомогли. Справа в тім, що попередній Дракон, втікаючи, прихопив з собою майже весь запас літанію, що призначався для майбутнього живлення переходу. Сайгарці ворота не зупинили, пообіцяли, що будуть обслуговувати допоки вже підключене живлення не скінчиться, але об'явили, що пропускатимуть без черги всіх, хто сам забезпечить енергією своє переміщення. 

Вадьєр навіть не уявляв, що в калитках у його співвітчизників заховано стільки літанію! Тікали цілими сім'ями, навіть на дітей їм запасів вистачало. І Пси виявилися не біднішими за інших. Перед землетрусом армія Вадьєра складала лише сімдесят шість бойових одиниць, решта повтікали. Зате цих новий Дракон тримав міцно, як і самого  Вадьєра. Але і те не допомогло, бо втрутилася стихія. Сімдесят Псів загинули під час землетрусу. Залишилося шестеро - ті, що охороняли студію істин і сон правителя в ту ніч,  ну і сам Вадьєр, звичайно, адже  він теж мешкав у палаці. Після цього, хоч-не-хоч довелося поповнювати армію із того зброду, що вижив при землетрусі.  Це було вкрай небажано, бо претенденти належали до не відповідних каст і не підпадали під жоден необхідний критерій,  але нічого не вдієш. Інших не було.

Невідповідність нових Псів відразу далася взнаки. Перше ж завдання вони провалили. Дракон звелів їм обстежити околиці міста і знищити будь-які вцілілі споруди, які могли б стати прихистком для тих хто вижив. Навіщо? А щоб не сходилися у столицю в пошуках їжі, і щоб попередити майбутні голодні бунти, які неодмінно виникнуть серед людей, позбавлених животворящого впливу істин. Адже про жодну  трансляцію правильних життєвих установок поза столицею відтепер не йшлося - всі, без винятку, наземні ретранслятори виявилися зруйнованими, а власного телевізійного супутника у Вільних не було. 

Сам Вадьєр цілковито підтримував рішення правителя - чим менше залишиться навкруги потенційних бунтівників, тим йому та Псам буде легше. Та й Драконові про меншу кількість голодних ротів доведеться дбати.

Заради виконання завдання новобранцям довірили єдину  військову машину, що залишилася на озброєнні. Вони ж примудрилися її зламати, спокусившись якимось примарним  літанієм, який нібито побачили на сканері. Щоправда, доповіли про купол, який так і не змогли розбити, і живу людину, що в ньому фіксується. Дракон, як не дивно, новинами потішився. І зовсім не звістка про літаній  зігріла його печінки. Коли молоді Пси доповіли, що в куполі хтось живе, Ясніший так зрадів, що навіть розтрощений гвинтограв їм пробачив. 

Хто може жити в куполі Са Гара, здогадатися було не важко.  Навіщо Раміртан знадобився Яснішому, Вадьєр так і не зрозумів, однак, наказ привезти вченого кинувся виконувати з усім можливим завзяттям. Тим більше, що Великий Дракон не пошкодував для цього навіть власного гвинтограва, машини, єдиної у своєму роді. Тобто, єдиної з тих, що залишилися на Таріоні. Адже решту, як і військову техніку, попередній Дракон забрав з собою на Вільну Землю. 

У машини цієї була унікальна історія. Це була гордість машинобудування Вільних. Конструкторська розробка, заснована на новітніх принципах подолання гравітації. Такого дива не було ні в сайгарців, ні у харідійців, ні в кого іншого на Дев'яти Островах. Гравітація у цій машині долалася за допомогою акустичної хвилі певної частоти, яку створював надскладний звуковий генератор, точнісінький імітатор людського голосу. Зазвичай створював. Але не в даному випадку. Тікаючи з планети, попередній дракон прихопив з собою всі справні машини. У цієї ж генератор був зламаний, тому її і залишили. Полагодити надскладний прилад ніхто  так і не зміг. Натомість вчені, що не встигли поки що забратися з Таріону, запропонували альтернативний варіант рушійної сили - звукову хвилю, згенеровану живими голосами. Тоді  п'ятьом найголосистішим Псам було доручено навчитися співати в потрібній тональності, щоб піднімати гвинтограв незалежно ні від чого.  Вони навчилися, і успішно катали Яснішого на його унікальній машині, але тут стався землетрус і четверо зі співаків загинули. Щоб виконати завдання довелося спішно вчити співати ще чотирьох воїв. На це пішла купа часу, але нарешті   Вадь'єр зміг вирушити за  тим літанієм, який нібито зафіксувала попередня група. А ще  ж за Раміртаном, якого Ясніший звелів доставити в будь якому випадку. Ну, а що знайшли, то вже відомо. 

Дуже Вадьєр сумнівався, що знайдена дівка це Вірея, хоча була схожа, дуже схожа. По-перше, він сам бачив як бунтівницю стратили, по-друге, ця не мала і сотої долі привабливості тієї, від неї навіть пахло не так як від Віреї.  А на запахи Вадь'єр звик покладатися, недарма ж він був найкращим із Псів. До того ж Вірея мала хорошу освіту, ця ж була явно несповна розуму. Але якщо Ясніший побачив в ній ту, що образила його відмовою, то хто Вадьєр такий, щоб заперечувати? Нехай бавиться собі на здоров'я, аби тільки Псів не чіпав.