VII

Коли я приходжу, він вже чекає на мене. В його руках букет червоних троянд. Значить любить класичний підхід. Цікаво. Він дарую квіти мені. Після чого злегка цілує. Ми заходимо до кафе.

- Що будемо замовляти? – Павло запитує в мене, коли ми сідаємо за стіл.

- Зараз подивлюся меню – кажу йому коротко і починаю роздивлятися, що тут готують.

Невдовзі приходить офіціант і ми робимо замовлення. Нам обіцяють, що буде готове за півгодини.

Я з Павлом розмовляю про те і про се. Він зовсім не пригадує про нашу справу. Значить це в нас побачення – роблю висновок. Час від часу мій партнер жартує. В нього непогане почуття гумору. Мені подобаються такі чоловіки. Значить це для нього плюс.

Невдовзі він запрошує мене танцювати. Притулившись до нього відчуваю аромат його парфумів. Мені подобається. Зізнатися чесно Паша танцює не дуже. Я це помітила, ще тоді в клубі. Але то не біда. По закінченню танцю кажу, що мені сподобалося. Бачу він не дуже мені повірив, але посміхається. Ми розмовляємо далі.

Хочеться запитати про те, як просувається його навчання. Але стримую себе, не хочу псувати романтику. Навіщо про справу ми зможемо поговорити і завтра.

Минає якийсь час. Ми виходимо з ресторану. Він проводжає мене до гуртожитку. Біля гуртожитку він дякує за чудовий вечір. Мені не хочеться відпускати його, але мушу йти до кімнати. Так цікаво і приємно мені не було з жодним. Але ми прощаємося.

- Бувай – цілую його на прощання.

- До зустрічі – каже мені він.

Я заходжу до гуртожитку.

Любі читачі та читачки! Дякую вам, що читаєте цю книжку. Чекаю на ваші лайки та коментарі(((

P.S. Після обіду опублікую наступний розділ.