89 глава

       Міла

    В моєму житті ніби якась закономірність. Як тільки все налагоджується, то неодмінно щось стається погане. Інколи складалося враження, що я проклята, але присутність поруч Влада не давала опускати руки. Я переїхала до нього. З моєю квартирою ми розпрощалися остаточно. Було сумно, єдине, за чим я не буду сумувати, це за сусідом Васею.

Колишня сусідка Катя трохи допомагала мені збирати речі, кілька разів приходила в гості і вітала з новосіллям.

Влад для гітари забив в стіну спеціальні гачки, мені було дуже приємно. Нарешті в неї є своє почесне місце. Ми докупили ще деякі дрібниці, щоб було затишніше і квартирка ожила. На роботі пояснила все Віктору Сергійовичу, розповіла про свої плани, він був не в захваті, але зрештою зрадів за мене. Цей чоловік - прекрасний керівник і людина.

Запрошувала Іру з Ромою в гості, але вони відмовлялися, чи між собою посварилися, чи на мене за щось образилися, хоча запевняли, що все нормально. Іра ще готувалася до участі в одному з талант-шоу країни, але він мав відбутися в червні, я обіцяла приїхати підтримати. 

    На вулиці весна панувала на всю. Сонечко пригрівало з кожним днем все більше, а з цим теплом і на душі ставало легше. Ми з Владом поза роботою все робили разом. Він, навіть, бігати почав зі мною вранці, я вже не соромилася при ньому тренуватися, інколи він приєднувався, але ми лишень, животи рвали від сміху. В нього не дуже виходило, але цей хлопець, робив ціле шоу на цьому. Я по-маленьку вчилася розділяти з ним всі свої переживання, а він був надійною стіною і, коли потрібно, плечем неосяжної підтримки для мене. 

- Давай завтра повечеряємо десь в ресторані? - запропонував Влад, коли підвозив мене на роботу.

- А чому саме завтра? - перепитала і трохи скривилася. - В мене були плани.

- Які? - хлопець якось занервував.

- Дівочі секретики. - посміхнулася йому. Сподіваюсь він знову режим ревнощів не ввімкне.

- А ти не могла б скасувати? - в голосі була печаль. - Ми давно, просто, не сиділи вдвох...

- Ну добре. - не могла відмовити, дивлячись в його очі, в яких втопала кожного разу.

- Ти найкраща! - він задоволено поцілував мене і я пішла. Підозрювала, що на роботі в нього щось сталося. За останні дні став якийсь знервований, зазвичай закидав повідомленнями, а зараз була тиша. Тому, звісно, відмовити у вечері я не могла.

    Останній пацієнт відмінився, тому я раніше потрапила додому і почала збиратися. Лише волосся чого коштує, щоб просушити і накрутити. Хотілося бути для нього сьогодні красивою. Вирішила одягнути сукню молочного кольору, яку ми разом купували. Влад в подарунках виявився дуже щедрим. Але найбільше я цінувала підвіску у формі блискавки, хоча він ще кілька подарував надзвичайно красивих прикрас. Вирішила скористуватися червоною помадою. Це була найпотужніша зброя в моєму арсеналі. Хлопцю зносило дах, коли він бачив мене з нею.

- Ти неймовірна! - промовив Влад з широчезною посмішкою від вуха до вуха.

- Ти теж сьогодні не пасеш задніх. - Відповіла з посмішкою. Влад одягнув білу сорочку, в якій я бачила його вперше. В костюмах він часто був, і сорочки не новинка, але в білій... Це було щось. Навіть мені їхати нікуди вже не хотілося.

    Ми приїхали до ресторану, але я була здивована. Нікого не було, окрім нас. Дивно. Я чула про нього, неодноразово, хотіла потрапити, а зараз не розуміла, чому так.

- А чому тут нікого нема? - здивувалася я.

- Ми є! - озвучив Влад і допоміг сісти за столик біля вікна. Відчуття було дуже дивним. В мене виникли деякі підозри, але я їх швидко позбулася. Ми  все ж не так давно разом. Зробили замовлення, але розмова не клеїлася в нас. Раптом я почула гітару, звук був дуже ненав'язливим, але привернув мою увагу.

- Тут жива музика? - поглянула на Влада, але він лише зітхнув. Потім хтось почав співати пісню "Perfect" (Ed Sheeran) і я зрозуміла, що її виконує зараз Рома. Він неквапливо зайшов до зали, не зупиняючись грати. Я сиділа шокована. Не знала як реагувати, хотіла встати і піти його обійняти, але коли повернулася до Влада, то він вже стояв з величезним букетом червоних троянд. Всі слова мене покинули, дихання переривалося. Хотілося плакати, але я не могла. Я згадала, що ми в клубі вперше танцювали під цю пісню, а зараз ці двоє чоловіків поряд.