80 глава

Влад

    Міла гралася з дівчатами, а я залишився з мамою і сестрою. Я був впевненим у своїй сім'ї. Хоча я не завжди був зразковим сином, але після смерті батька до матері почав ставитися уважніше. Чоловіка сестри ще не було, але це жіноче царство мене не турбувало.

- Влад, вона на дитину схожа! - почала Віка. - Така малесенька, худесенька.

- Це вона вже поправилася, - прокоментував я, - Міла після видалення зуба не могла нічого їсти, я тоді злякався трохи як приїхав. 

- Все ж вона класна, якщо тебе цікавить моя думка. - додала сестра. - Від неї віє таким спокоєм, такою впевненістю. - сестра сиділа задумливо і з захватом згадувала про свої враження від дівчини.

- Я для себе вже все вирішив. - відповів їй.

- Це добре! - посміхнулася ця нахаба. - Я хочу на весілля.

    Віка ще трохи з мене посміялася, позгадувала старі часи, потім приїхав її Діма. Накинувся на їжу, ніби з голодного краю. Але я його розумів, як то кажуть "Ти не ти, коли голодний". Невдовзі вийшла Міла, я посміхнувся. Її волосся було кольоровим.

- Вони таки знайшли собі жертву. - прокоментувала Віка.

- Так. - з посмішкою відповіла дівчина, - вони хотіли ще макіяж зробити, але я не погодилася. Настя сказала, що я схожа на Рапунцель, а я собі нагадую кольорову поняшку, яку вони показували. - ми всі засміялися.

- Це мій чоловік Діма, - представила Віка. - А це Міла.

- Дуже приємно. - коротко сказав чоловік.

- Мені теж. - промовила і сіла поряд біля мене.

    Я випив декілька келихів шампанського, але не подумав чи буде зручно дівчині залишатися тут, чомусь згадав, як Марго мені виносила мозок. Хоча Міла не вона, але мене цікавила її думка, не хотів доставляти їй дискомфорту.

- Ми можемо поїхати до мене на квартиру! - озвучив я, коли ми зайшли в колись мою кімнату, де зараз тут частіше залишалися племінниці.

- Як хочеш. - спокійно відповіла. - Мені не принципово де спати. Та і їхати нікуди не хочеться, мрію заснути. - мої очі загорілися. В мене ідеальна дівчина. Я підійшов і поцілував. Хотілося більшого, але зараз це було б нерозумно.

- Я кохаю тебе! - ніжно сказав їй на вухо.

    Вечеря минула спокійно. Дівчині, на мою думку, вдалося розслабитися. Племінниці не хотіли від неї відходити. Я вийшов провести Віку з сім'єю до машини.

- Бережи її! - пригрозила сестра. - Я на днях ще заїду. А ти міг би і сам до сестри завітати.

- Добре. - Я вже був п'яний, втомлений і хотів спати.

    Коли повернувся в квартиру, то на столі було вже прибрано. Міла, вочевидь, пішла змивати фарбу з волосся. Я посміхнувся, згадавши про це і пішов прийняти, нарешті, горизонтальне положення, невдовзі прийшла дівчина.

- Які на завтра плани? - запитала Міла.

- Мені треба бути на роботі. Але гадаю, десь після п'ятнадцятої я весь твій. - вона якось сумно посміхнулася. - Ей, ти чого?

- Нічого, просто не знаю чим зайнятися тут. - чесно зізналася.

- Ми щось придумаємо. - я міцно обійняв дівчину і невдовзі відключився.