69 глава

     Ми купили все необхідне і повернулися додому. Міла вже зробила бутерброди, салат з пекінської капусти і поставила гарячу тушковану картоплю. Потім нарізала ще фрукти і балик, який ми купили.

- Я хочу випити за вас! - почав Олег. - Ви класна пара. Хочу, щоб у вас все було добре. За вас! - він казав щиро. Олег взагалі позитивна людина. І в якійсь мірі він причетний до нашої історії. Ідея разом випити була вдалою. Ми розслабилися. Міла з Олегом ладнали. Іноді їхні жарти виходили за межі розумного, але це була незмінна манера їхнього спілкування.

- Тайсон. Друзяко, який же ти гарнюній. - Майже поцілувавши його почав Олег. Пес лише трохи показував зуби, але шкодити наміру не мав.

- Він останнім часом дуже кволий. - сумно сказала Міла. - Навіть гуляти сьогодні не захотів. - я здивувався, він дійсно останнім часом дивний, лише за містом оживав, коли ми їздили, але від прогулянок не відмовлявся. Він був важливим для неї, тому я запереживав.

- Він молодий? - спитав друг.

- Не дуже. - важко зітхнувши пояснила дівчина.

- І собака у вас є! І ви разом. У вас тут відчувається сім'я. Дітей не вистачає. - задумливо промовив Олег.

- В нас є ти! Нам вистачає. - моментально відповіла дівчина. Я не зміг стримати посмішки. - Може будемо завершувати, а то я вже спати хочу.

- А налисників, випадково, нема? Вони такі смачні були. Я б ще з’їв. - не замовкав Олег.

- Нема! - а після короткої паузи додала. - Але є торт.

- А де в нас торт взявся? - поцікавився я.

- Ну я ж у відпустці. А ти казав що любиш. То я й спекла. - вона трохи сп'яніла від вина і була дуже милою.

- Ельзо, а ти випадково, хрестиком не вишиваєш? - знову завівся друг.

- Вмію. Але не вишиваю. 

- Князь, а в тебе губа не дурна! - ще б пак. Такої як вона більше нема, подумав собі, але йому це не озвучив.

- Олег, може ти трохи помовчиш! - хотів нарешті заткнути його я.

- А я що - я нічого. Констатую факти. - Міла зробила чай, порізала торт і вкотре я переконався яка вона неймовірна. - А ти ще спілкуєшся з тією дівчиною? - знову почав Олег.

- Якою? - перепитала Міла.

- Ну вона руку тоді зламала. Брюнетка така ефектна.

- Ага. Була тут нещодавно. А що ти хотів? - трохи енергійніше запитала.

- Просто поспілкуватися. Цікаво. 

- В травні ще маємо побачитися. Хто знає? Може зустрінетеся? - промовила загадково дівчина.

- Влад, а є щось що ти ще не бачив, як робить Ельза?  - не замовкав Олег, долаючи черговий шматок торту.

- На гітарі не чув як грає. - вирвалося відразу. Я дійсно хотів почути.

- Ти ще на гітарі граєш? - друг був шокований. - Я біля тебе себе неповноцінним буду почувати.

- Давно пора. - а потім додала. - Олаф, в кожного свої таланти! Ти вмієш вивести людей із себе. - Олег якось дивно на неї поглянув, потім на мене.

- Проте з нею не сумно. - тихо пробурмотів.