Влад
Через кілька днів я остаточно переїхав зі своєю невеликою валізою до неї. Хоча ми розглядали варіант переїхати в квартиру, яку орендував я, але ця квартира стала нашим домом. Свідком наших відносин. Тому рішення було однозначним. Мені подобалося жити з нею. Міла не підлаштовувалася під мене. В неї у всьому була своя думка, але, мабуть я це дуже цінував. Все частіше ми після роботи їхали кудись за місто, де Тайсон оживав. На роботі все почало налагоджуватися. Наше примирення відігравало в цьому вирішальну роль. Хотілося швидше все залагодити, щоб ввечері знову побачити свою дівчину. Сьогодні я ненадовго затримався, а коли приїхав додому, то мене зустріла музика, запалені свічки і моя богиня. Я хотів, щоб вона мені якось затанцювала, але зараз я був шокований.
Червоний костюм, блиск якого переривався від мерехтіння свічок, довга напівпрозора спідниця з вирізами на ногах, прикраси на руках, у волоссі і грайливі бісики в очах, які зараз світилися. Музика була енергійною. Міла посадила мене на ліжко і почала танцювати. Вона заповнила собою всю кімнату, її енергія наповнювала мене. Рухи заворожували. Її руки були такими легкими і невагомими, дівчина то наближалася то віддалялася від мене, ніби граючись. Я не завжди розумів, як вона робить те чи інше. Але це виглядало дуже спокусливо. В якийсь момент вона нахилилася через спину до мене, я думав що вона хребет зламає, але вона так красиво це зробила. Захопила руками моє обличчя і поцілувала, потім різко встала і продовжила. Я міг дивитися на це вічно. Вона набрала кілька кілограм і виглядала такою сексуальною, соковитою.
Ми почули дзвінок в двері, Міла швидко вимкнула музику і побігла до дверей. Я лише розчаровано зітхнув.
- Це Олег! - дідько. От він вчасно. - Ти йди відчиняй, а я переодягнусь. - промовила в паніці дівчина.
- На наступний раз я сам тебе роздягну. - сказав їй я, поцілувавши.
- Тебе яким вітром занесло? - запитав в руйнівника сьогоднішнього задоволення.
- Ти не відповідаєш. Ельза якась ображена була. Я не міг не заїхати. Пішов до тебе: стукав, стукав та й подумав що ти тут. Як бачиш вгадав. - видав на одному диханні друг. - А чого у вас паленим тхне? - я поглянув на нього спідлоба. - Зрозумів. Вибачаюсь. Ну ти не переживай. Я завтра поїду. - Міла вийшла і він її привітав ніби найкращого друга обіймами. - Привіт, Ельзо. Бачу у вас все налагодилося.
- Не жаліюсь. - коротко відповіла і подивилася на мене. Вона помітила, що я трохи роздратований.
- Хлопці, а давайте нап‘ємося? - Сказала як відрізала. ми з Олегом перезирнулися. - Давайте ви зараз сходите в магазин, мені вино біле напівсолодке, а собі самі вирішуйте. А я поки стіл організую. Олаф, а ти не здумай прийти накуреним. Зрозумів? - невимушено запропонувала. Олег мовчки кивнув. Я одягнувся і ми пішли.
- Ти чого на дзвінки не відповідаєш?
- Забув перетелефонували, - спокійно відповів.
- Я так розумію що у вас все нормально? Артур казав, що ти переїхав.
- Речі переїхали. Я і так там був. Ти сам бачив. - мене цей допит нервував, а ще я згадував як танцювала моя дівчина. - Але квартира ще в оренді, так що ночувати є де, якщо ти про це.
- Це не проблема. Міг і в готелі заночувати.
#165 в Любовні романи
#75 в Сучасний любовний роман
#12 в Різне
#12 в Гумор
кохання з першого погляду, зустріч через роки, закоханий герой
Відредаговано: 01.03.2026