66 глава

    Влад 

    Я сів в автівку і поїхав. Був злим і щасливим водночас. Перед очима ще стояла моя ніжна Міла в очах якої була вже не гроза - там штормило. Як я не хотів їхати від неї. Як її тіло реагувало на мене. Все інше було неважливим. Мені стало байдуже що було в неї до мене. Головне, що зараз ми разом, що вона пробачила і більше я її не відпущу.

    Одна з вантажівок загорілася, попередньо вияснили що це підпал. Дякувати Богу ніхто з людей не постраждав, але поки з усім розібралися була майже північ. Я весь просякнув димом, тому заїхав до себе швидко прийняв душ і полетів до своєї красуні, в мене були великі плани на цю ніч.

- Все нормально? - запитала стурбовано. Вона явно спала до того як прийшов.

- Тепер так! - відповів і швидко поцілував її. Вона була в піжамі і мені дуже подобалося, що на ній було мало одягу, але цей теж сильно заважав. Повернув її спиною до себе і почав вкривати шию поцілунками, я вже зрозумів, що їй це дуже подобається. А руками накрив її груди під футболкою, соски вже були твердими, захотілося вкусити їх. Однією рукою опустився до живота і намацав родимку, легенько погладив її і опустив руку нижче, але Міла зупинила. Я не зрозумів цього.

- Стій! - важко дихаючи промовила вона. - Мені потрібно тобі сказати я… - Але я накрив її губи поцілунком.

- Гадаю це зможе почекати, - сказав їй просто в губи.

- Ні. Зупинись. - вона взяла мої руки. Я не розумів що сталося. - Владе, я…

- Що сталося? - зловив її погляд і побачив там страх.

- Розумієш я… -  вже її не перебивав. Міла опустила очі і продовжила. - В мене ще нікого не було. - дуже тихо промовила. Мені знадобився час, щоб це зрозуміти. Я не міг повірити. Ця дівчина… Як? Я стільки разів злився, що хтось вже її цілував, торкався, кохав. А виявляється, що я зараз вперше її торкнувся як чоловік. Мене переповнювали емоції. Я підняв її голову і подивився в очі.
 
- Ти не сердишся? - ледь чутно запитала.

- Ти що? Ти не уявляєш який я щасливий зараз. - Вона поклала руку на мою щоку і ледь посміхнулася, а потім поцілувала. 

- Ми можемо не поспішати, якщо ти не готова... - не хотів я, щоб вона потім шкодувала.

- Я готова. - важко дихаючи відповіла. - Я кохаю тебе!!! - я взяв її на руки і поніс до кімнати.