Глава 11.

Кейт.

Коли всі пари закінчилися я вийшла на стоянку, що б дочекатися машину і Джимі. Сьогодні в мене запланована фотосесія з містером Сантьяго. Він один з перших відомих фотографів у Нью-Йорку і мій друг. Коли мені виповнилося чотирнадцять у нашій школі був конкурс «Королева школи» на який потрібно було принести три фотографії. Я розповіла мамі про нього і ми почали готуватися. Я дуже хотіла виграти цей конкурс, щоб стати помітною у школі. Так я справді була сірою мишкою. Я ні з ким не дружила в ті роки та і зі мною ніхто не хотів розмовляти. А все тому що, мій тато на той час був простим помічником у бухгалтерії, тоді як всі діти були з багатих сімей. Тато взяв кредит в банку на мою мрію і ми почали шукати фотографа на той час це був студент, який закінчив університет. Потім мама купила мені три вишуканих сукні, як у мультфільмах. Перша була зеленого кольору з розрізом на нозі, яка підкреслювала мої очі й стрункі ніжки, друга червона сукня з довгим шлейфом робила з мене королеву, а третя була кольору неба з корсетом в якій я виглядала легкою і витонченою. За ці сукні ми віддали чотири татових зарплати, а решта що залишилася була у містера Сантьяго. Фотографувалися ми у трьох різних місцях, щоб не було однотонно. Перша фотографія із зеленою сукнею була сфотографована у дрімучому лісі з вовком, який додавав гармонії з живою природою. Вовк був прирученим лісником тож він не становив загрози. Друга фотографія у червоній сукні була сфотографована на невеликому каньйоні з різнокольоровим заходом сонця. Довгий шлейф розлітався при кожному поруху вітру і додавав вишуканості моєму фото, а невеличка тіара гордості. І нарешті третя фотографія із сукнею неба була сфотографована у перших проміннях сонця на березі океану. Я стояла у воді з прохолодними хвилями окутана сонячним промінням. Коли фотографії були роздруковані містер Сантьяго попросив дати свій номер, що б інколи фотографувати мене для свого альбому. Я з радістю погодилася тому що, в нього непогано виходить та і фотографії вийшли живими та головне що на ньому не було ніяких фільтрів. На наступний день я принесла конверт з фотографіями, але однокласниці тільки посміялися з мене, мов краще не давала що б потім не була осоромленою на всю школу. Тому що, всі ці фотографії що будуть поданні на конкурс опісля будуть повішені в рамках на стіні біля входу. Я нічого не сказала, бо вже навчилася тримати спокій в школі, а вдома плакала щосили. Через тиждень в понеділок вирішили оголосити переможницю:
-Любі діти, всі ви знали, що проходить конкурс на «Королеву школи», тому ми прийняли дуже багато конвертів з фотографіями, але тільки один настільки зміг полонити наші серця і душі.- сказала завуч школи.
-Ця дівчинка фотографувалася не так як усі. Її фото були без жодного втручання фотографа і це виглядало дуже гарно і вишукано. Тому переможницею і «Королевою школи» стає…учениця восьмого класу…Айворі Кеті Деймон! Вітаємо.
Я підійшла до них і мені на голову одягли корону і закріпили стрічку. У мені переповнювали емоції, а всі заціпеніли від подиву.
-Та це ще не все. Коли організатори конкурсу отримали твої фото Кеті то вирішили, що, по-перше, тебе чекає фотосесія у містера Джорджа, по-друге, твої фото будуть опубліковані в одному з популярних журналів і нарешті третє тобі надається винагорода за вишукані фото на особистий рахунок у розмірі ста тисяч.
З того часу розпочалася війна між хлопцями за моє серце, бо всі побачили мої фото, але я не я якщо не відшию геть усіх. Половина грошей укладена у бізнес батька і половина на новий будинок. Джимі весь час допомагав мені з косими поглядами дівчат. Після того як мої фото публікували просили надати ім’я фотографа і так Сантьяго став одним з кращих. Та і розпочалася моя маленька кар’єра у великому світі. Кожного тижня я їздила до Сантьяго так він і став мені одним єдиним і вірним другом.
-Сестричко ти про що задумалася?-запитав Джимі цілуючи мене.
-Про Сантьяго.-сказала з посмішкою.
-Поїхали, бо чай з мигдальним печивом охолоне.- от же братик знав на що тиснути, тож не думаючи не секунди побігла до машини.
-Як твоя репетиція?-запитала розглядаючи лісові краєвиди.
-Неймовірно, але не вистачало однієї дуже дорогої мені людини.-сказав посміхаючись, але з тяжким видихом.
-Коли у тебе концерт?
-Надіюся в неділю можна буде співати, але якщо ти не прийдеш не вийду з гримерки.
-Звісно я буду, як я можу пропустити запуск нового альбому?
-Отож, що ніяк.
Доїхавши до додому Сантьяго я була в піднесеному настрої. Господар будинку відкрив ворота і впустив всередину. Я вийшла з машини й побігла до свого вірного друга.
-Привіт, як я рада тебе бачити.-обійняла його, а він мене у відповідь.
-Ох, Кеті привіт. Тебе чому не було минулого разу?
-Еее…в мене були справи у фірмі.-ну не скажу ж я йому на порозі, що мене мало не вбили.
-Ясно забуваєш ти друга, подруго.-сказав із сумом мій фотограф.
-Нізащо. Ходімо чай з печивом їсти чи ти не готував його для мене?
-Печиво з чаєм приготоване і чекаю свою господиню.-з насмішкою сказали коронну фразу братик і Сантьяго.
Ми весело говорили про минулі події, розповіді з дитинства і багато жартів розказаних хлопцями. Коли ми випили весь чай я зголосилася допомогти господарю прибрати зі стола, щоб потім розпочати фотосесію.
-Знаєш мене дещо хвилює. Одна така малесенька деталь, але дуже і дуже підозріла.
-Яка саме?-запитала я не розуміючи про що він.
-Ти ніколи не носила чокерів та хустин на шиї, хіба що коли вирішувала покататися на залізному коні, але ти приїхала до мене на машині.-сказав пильно дивлячись в очі.
-Я вирішила змінити деякі деталі в одязі та і все.-відвела погляд, що б не бачив що брешу йому.
-Підійди до мене.-сказав тихо, але для мене прозвучало голосно і я підійшла. Сантьяго зняв хустку і стримав щоб не завити побачивши мою рану.
-І відколи в нас один від одного секрети? Скажи мені Кеті хто це зробив я його вб’ю. Ходімо до Джимі та розповісте що сталося.
-А фото?
-Зараз не до них, бо твоє життя важливіше за нашу з тобою кар’єру, але пізніше все-таки зробимо фото тобі вони потрібні.
-Гаразд.
Ми підійшли до столу і настала гнітюча тиша, але під пильним поглядом Сантьяго я все розказала. Мені не дуже хотілося знову згадувати той день, але я себе змусила.
-Джимі, ви вже подали заяву на цього Стівена?-серйозно вислухавши мене сказав друг.
-Так тато написав і Кеті теж, але він переховується і поліція не може його знайти.-сумно сказав братик.
-Так справи кепські. Кеті потрібно поставити хоч одного охоронця навіть в університеті, бо хто його зна що він зробить з такими погрозами в її сторону.
-Я хочу поставити їй Андрія, як-не-як це її водій, тож хай дивиться. Я б і сам Кеті охороняв, але у мене репетиції до концерту.
-Добре, тепер я можу бути спокійним. Кеті пішли фотографуватися.
-Уже йду.
Сьогоднішня фотосесія була в аквазоні. В кімнату для перевдягання мені принесли сорочку чорного кольору і білий чокер, щоб закрити рану. Сорочка була мені трохи вище коліна і з відкрим плечем. Потім мені зробили злегка природний макіяж і я пішла на студію. Мені зробили десять неймовірних фотографій з водою і 5 з молоком на сорочку. Я була настільки задоволена нею, що не хотіла йти переодягатися.
-Кеті ти в мене сама красива.-сказав Сантьяго, як я вийшла з кімнати.
-А це все завдяки тобі.-поцілувала його у щоку і пішла до Джимі.
-Я тобі скину сьогоднішні фотографії в інстаграм, добре?
-Авжеж ці фото я обов’язково викладу в стрічку з твоєю відміткою.
-Все ми поїхали дякую за чай з печивом.
Приїхавши додому я отримала свої фото і побігла показувати сім’ї.
-Яка ти красива, донечка моя!-сказала мама.
-Моя доня найкрасивіша!-констактував факт тато.
-Кеті скинь мені фото на телефон буду показувати всім, яка в мене неперевершена сестра.-не втримався і братик від коментаря.
-Ні не дам, в тебе там хлопці й так мені руку й серце пропонують.-почала сміятися я.
-Ну ще ж не одружена, а значить в них поганий підхід.
-Дуууже.
Після вечері та душу я вклалася спати, але увімкнула телефон і виклала фото з написом «Мій прекрасний Сантьяго» і відмітила його. Коли вже збиралася класти мобільний так прийшло сповіщення, що @ your_king підписався на мою сторінку і залишив коментар під сьогоднішніми фото «Просто прекрасно». Я посміхнулося і лягла спати, все-таки приємно.