Глава 22

- Ти зробив це з моєю дівчиною?- тремтячим від злості голосом запитав Майк.

Денні перелякано втиснувся у спинку дивану. На його обличчі проступали розкаяння і жаль.

- Брате, я...

- Замовкни!- Майк стиснув пальцями перенісся.

Ми всі замерли в очікуванні бійки.

Та Майк стояв з заплющеними очима, тяжко дихаючи. Не знаю, про що конкретно він думав, але чомусь стримався і не прибив молодшого брата.

Я втиснулася в бильцю дивану, у спробі максимально віддалитися від Майка. Простір навколо нього мало не наелектризувався.

- А знаєте,- Майк різко випростався і відійшов.- Я переспав із

Мікою. Тож ми квити. І з тобою,- він ткнув у Денні пальцем.- І з тобою,- ткнув у Кароліну.

Божевільні. Вони всі тут божевільні. От тобі і зразкова сім'я. Треба забиратися звідси якнайшвидше.

Еллі з Еріком, що й так сиділи з відкритими ротами, взагалі мало не впустили щелепи. Я ж переводила погляд з отетерілих Кароліни і Денні. І потім сфокусувала погляд ненависті на Майку. Ну і покидьок!

Його груди підіймалися і опускалися від швидкого глибокого дихання.

- Серйозно? З ним?- обурився Денні.- Я був кращої думки про твій смак, Міко!

- Я була теж кращої думки про свій смак!- погодилася я, а потім здивовано поглянула на Денні.- А чого ти кричиш на мене?

- Ти переспала із моїм братом.

- А ти переспав із його дівчиною.

- Це тебе не стосується!

- За те мене стосується!- встряг Майк.

- Народ, якого хріна взагалі?!- шоковано озвалася Еллі, але її всі гуртом проігнорували.

- Майк у мене все забирає! Ще і з дівчатами моїми буде спати,- засмучено-обурено промовив Денні.

- Нічого я в тебе не забираю! Бо нема й чого,- сказав Майк.

Я склала руки на грудях і замовкла. Хоч я і не зустрічалася з Денні , але виходить все одно зрадила його- як компаньйон і друг.

- В наступний раз в договорі буде вказано не тільки не спати зі мною, а не спати з усіма в цьому домі!- зі злостю кинув Денні. Цим він наче показував наскільки йому байдуже на мене. Що я лише чергова фальшива дівчина.

Я не стрималася і вдарила його кулаком у плече.

- О, то їй ти все ж таки теж платив,- похитав головою Майк, який відразу зрозумів про що йде мова.

- Та ніхто мені, бляха, не платить!- я підірвалася на ноги.

- То ви не разом?- пискнула Кароліна. Мені здалося чи в її голосі прозвучало полегшення?

- Тебе зараз тільки це турбує?- гаркнув на неї Майк.

- Хтось пояснить , що тут відбувається?!- Еллі стала ногами на диван, щоб привернути увагу. Іноді вона поводилася як дитина, серйозно...

- Кароліна зрадила мені з Денні,- роздратовано відповів їй Майк.

- А Майк переспав із моєю дівчиною!- Денні теж підвівся.

- Вона не твоя дівчина. Така ж несправжня як і всі минулі,-штучно розсміявся Майк.

А чого я, власне, тут досі стою? Це взагалі не мої справи. Я різко підвелася і збиралася вийти з вітальні, піднятися в кімнату Денні, зібрати свої речі і піти звідси. Але, підвівшись, я зустрілася поглядом із Норманом. Він стояв в проході з насупленим обличчям. Скільки він встиг почути? Схоже, достатньо.

Норман, якого вже "застукали", не став більше чекати і увійшов у вітальні. Всі миттєво замовкли.

Норман повільно обвів поглядом кожного і твердо промовив:

- Сядьте. Всі.

Всі послухалися. Навіть Майк.

Не те, щоб я хотіла побути бунтаркою, але я збиралася вже йти, тож...

Я зробила крок уперед, але Норман зупинив мене.

- Міко, дівчинко, сядь, будь ласка.

Він попрохав настільки м'яко, що я зітхнула і послухалася. Ну , ок. Посиджу ще кілька хвилин.

Спочатку він попрохав Еллі і Еріка вийти з кімнати. Еллі почала сперечатися, але батько настояв на своєму. Тож в кімнаті залишилися ми в чотирьох і сам голова сімейства.

- Те, що ви влаштували тут просто...обурливо,- суворо промовив Норман, глянувши на одного сина, а потім на іншого.- Мені соромно, що ви- рідні брати, не можете знайти спільну мову. Ще й дівчат у це втягуєте! А ти Денні? Насправді платиш жінкам, аби вони зустрічалися з тобою?

Денні з ненавистю зиркнув на Майка, який сидів насуплений, склавши руки на грудях.

- Все не так, тато! Майк перебільшує із звинуваченнями.

Норман підняв одну брову і пильно поглянув на обох синів. Та наступне питання прозвучало до мене:

- Міко, ти зустрічаєшся із моїм сином?

Я все ще була зла, але все одно спочатку поглянула на Денні. І що казати?

- Не зустрічаємося ми,- відповів замість мене він.- Але я їй не плачу. Міка моя подруга і прекрасна дівчина, тож я однаково хотів би її запросити...

Денні теж склав руки на грудях і потупився у підлогу.

Норман протяжно зітхнув.

- Я не буду лізти у ваші молоді справи, хоч це мені і не подобається. Але ви зобов'язані пограти у свої ігри ще чотири дні. Вже завтра приїде мій можливий партнер із сім'єю. Тож ви зіграєте щасливі пари.

Майк цокнув язиком, Денні закотив очі, Кароліна взагалі сиділа червона, як рак.

- А навіщо це?- не стрималася від питання я. Невже такій багатій, успішній і в принципі щасливій родині ще треба комусь щось доводити?

Норман вкотре зітхнув. Схоже, його вельми втомлювали...діти...

- У цього чоловіка син молодший за Денні. І він вже приймає активну участь у ведені бізнесу і також заручений із дівчиною.

Не хочу , щоб мої сини виглядали гіршими.

- Якого біса?- не витримав Майк.- Ти зараз серйозно це?

Денні розсміявся.

- Що не подобається, коли з кимось порівнюють? А зі мною так весь час!

- Тиша!- гаркнув Норман.

Вони замовкли.

Він склав руки за спиною і пройшовся вдовж вітальні.

- Ви влаштували цей безлад під час сімейного відпочинку. Тож ви зобов'язані виправитися.

- Що за маячня...

- Замовкни , Майку. Це моє останнє слово. Ви чотири дні поводитеся як шовкові. І думаєте над своєю поведінкою в стінах цього будинку. Я прошу зараз і як батько і як той, хто залишить вам свій бізнес. Бо я стараюся лише задля вас.