Глава 12

Майк

- Чуваче, ми повинні туди поїхати!- саме цими словами мене упевнював Алекс. Варто визнати, це і не потребувалося.

Я й сам хотів поїхати на стердаун реареслерш. Зараз стало дуже популярно ставити на їхні бої і я не став виключенням. На цих жінках можна було підняти непогані гроші. Якщо знати на кого ставити, звісно.

Перед поїздкою настрій був класний. Хоча б вирвуся і трохи провітрюся. Особливо хотілося побути подалі від нової дівчини брата. Не знаю як, але цьому дівчиську удавалося заполонити весь простір навколо, варто було лише з'явитися в полі мого зору. А після того вечора, коли я допустився найжахливішому пориву в житті...Коротше, до біса цю дівку.

 Наскільки зіпсувався мій настрій, коли мама попрохала підвезти її до міста? На всі сто відсотків, мать їх! Або ця дівка була відьмою і вирішила звести мене з розуму, бо саме так і відбувалося в її присутності , або...Або я навіть не знаю що! І що їй могло знадобитися? Я до кінця не вірив, що вона не спеціально підсіла до мене у машину. Але розпитати нічого не вийшло. І це бісило сильніше, бо вона, схоже, справді їхала по своїх справах. А те, що мене ЦЕ бісило, бісило ще сильніше!

  Зайшовши до арени і зустрівши, Алекса я трохи розслабився. Ми зайняли В.І.П ложу на другому поверсі і спостерігали за гравцями звідти. З цього моменту можна було обирати на кого ставити в найближчому бою. Звісно, можна було подивитися в прямому ефірі, але бути тут було набагато приємніше. Все ж таки, ці жінки вміли розпалювати інтерес.

- На кого поставиш?- запитав Алекс.

Він сидів на диванчику з пивом у руках.

- Ще не знаю.

- За те я знаю,- реготнув він.- На свою улюблену Кіко.

- Ой, стули вже пельку.

- А що?- продовжував шкіритися Алекс.- Ти від самого початку обрав її своєю улюбленицею. Кожного разу як ти ставиш на неї, я думаю, що ти просреш гроші, але ця дівка вміє дивувати.

  Я пройшовся до міні-бару і налив собі скотчу. Зовсім трішки, на донечку.

- То постав на неї теж.

- О, ні. Тепер вона потрапила у вищу лігу. Як би там не було, в неї немає шансів. Я поставлю на Черрі в найближчому бою. А так, основну ставку зроблю на Омегу.

  Я впав на диван поруч із ним.

Омега була вправним бійцем, тож в цьому році і я зроблю ставку на неї.

Мій погляд тим часом був прикутий до дівчині в костюмі синього зайця. Вона завжди була активною і усміхненою. Енергія так і лила з неї через край. Кіко умудрялася виділятися навіть серед інших яскравих і більш відверто вдягнених жінок.

- В тебе слинка потекла, дай витру,- Алекс простягну до мене руку і я боляче його ляснув.

- Гей!- заревів він.- Я приготував тобі сюрприз, а ти б'єшся.

- Про що ти?

- Я підкинув грошенят одному чоловічку і сьогодні ми зможемо проскочити за куліси. І поговорити з учасницями.

Не погано. Страшно уявити, скільки це коштувало. Алекс був золотим хлопчиком з купою грошей… як і я взагалі-то. Але поговорити з реареслершами тет-а-тет було навіть багатіям не під владу. Бо компанії належали ще більш впливовим людям, що гарантували їм безпеку і недоторканість.

Я знов поглянув на Кіко, яка в цей час стояла " на кулаках" із Куіною.

Ні, я не стану знайомитися з нею. Ця дівчина викликала лише захоплення в плані спорту. І як людина виглядала цікавою. Але шкода втратити цей інерес, якщо при знайомстві вона виявиться зовсім іншою.

- Я хочу поспілкуватися із тією лялькою,- Алекс махнув у бік Ясмін- на мою думку, найслабшою з нових реареслерш.- Або не тільки поспілкуватися.

Він зробив ідіотський жест бровами. Іноді я задаюся питанням: чому взагалі із ним дружу.

 Аби більше не дивитися на цього придурка повернувся знову до сцени. Кіко позувала разом із Омегою. Вона виглядала аж надто худою поруч із мускулистою чемпіонкою. І хто додумався поставити їх в бій, Омега ж її вб'є...

Аж ось відбувається удар. Крики, колотнеча, Кіко тримається за розбитий ніс. Я підводжуся і підходжу до скла, щоб краще бачити.

Охоронці хапають її і тягнуть зі сцени. Кіко не чинить супротив.

Миттєва злість спалахує і бажання вдарити жінку- Омегу, ніколи не було таким сильним.

- Охрініти!- Алекс теж зіскочив з дивану.- Давай скоріше туди, зараз там точно зчиниться такий скандал!

Він мав на увазі йти за куліси.

Навіщо туди йти, я ж не якийсь навіжений фанат..?

Ні. Але ж нічого поганого якщо мені цікаво що там. Скандал між бійцями і все таке.

  Алекс був на стільки непостійною людиною, що вирішив все ж таки зазирнути в гримерну Черрі, забувши про Ясмін. Він постукав, йому відкрили і навіть не послали. В коридорі я залишився сам. Мій погляд впав на двері з яких йшов найбільший галас. Я точно знав що вона там. І якщо тут не має купи лікарів , значить все нормально. Треба йти звідси якомога швидше. Взагалі це якесь безглуздя. Позаду почувся чийсь галас. Інша частина бійців поверталася у свої гримерні.

Йти крізь заповнений фанатами вихід я не хотів, тож вирішив скористатися чорним входом. Тим що приходити бійці, підозрюю. Для цього треба було пройти повз ті двері. Я йшов швидко. Біля кімнати, де була Кіко, я пришвидшився ще більше. Там стало тихо...

  Аж ось двері відчиняються і звідти хтось вилітає.

Вона різко зупинилася і уперлася в мене поглядом зелених очей.

Розмальоване лице , одяг, розбите обличчя-  все означало, що це Кіко. Але без синього волосся вона мала зовсім інший вигляд… Вигляд дівчини мого молодшого брата.

З кімнати вилетіла мускулиста жінка і, вхопивши її за руку, затягла назад.

Трясця. Кіко - це грьобана Мікаелла . Цього просто не може бути.

Міка

  Вже був пізній вечір, коли я змила залишки гриму, розібралася з деякими документами щодо попередніх боїв і загалом привела себе до ладу. Мені було сумно, що тепер я точно не зможу повернутися в дім Фелінскі. Шкода, що виходить я збрехала Денні. Я могла б подзвонити йому , але тільки зараз усвідомила, що у мене немає його номеру. Як взагалі я упустила цей момент? Хоча може воно й на краще. Що я йому скажу? Знову брехати?