Зайчиха мама для Вовка Канікули

Зайчиха мама для Вовка Канікули

                                                                                                                                     СОФІЯ АНАСТАСЬЄВА

                                             Зайчиха мама для Вовка Канікули.

                     Любі друзі!

 Цю книгу я пишу на пам’ять о літніх канікулах. Пройшло вже два місяця літних канікул. Та через 9 днів до початку навчального року.  Тому я пишу цю книгу щоб завжди пам’ятати о літі. Бо літо це моє улюблена пора року. Надіюся ваша теж. Якщо ви прочитайте це – то вам захочеться літа. Тому вам я вас прошу якщо ви це прочитайте. То ви сумуйте коли настане осінь. А навпаки радійте та завжди пам’ятайте о літних канікулах.

                                              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                       Глава 1

                                        Збирання на море.

Якось Марина та Вовченята збиралися на море. А у гостях у них  ще був Микола.

  • Марино, а хто пригляне за твоїми улюбленцями? – спитав Микола.
  • За ними пригляне моя мама! – пояснила Марина.
  • Мам, а можна я із собою візьму трьох своїх ляльок та м’якого зайчика? – спитала Луна.
  • Ну, можна! – дозволила Марина.     
  • А я не хоче на море – тому що там СПЕКТНО! – перечив Рома.
  • Ром не будь таким нудним, можна скупатися у морі! – підбадьорювала Луна.
  • Гаразд діти збирайте свої речі для плавання.

Вовченята узяли свої купальники та улюблені речі!

  • А куди ми їдемо? – спитав Рома.
  • Ми летимо у ТУРЦІЮ! – розповіла Марина.

Заєць, Зайчиха та Вовченята поїхали до аеропорту. Та коли вони зайшли до каси де перевіряють білети.

  • Будь ласка покажіть ваші білети та  ПОСПАРТИ!

Усі показали свої білети. Тут Луна у Магазині Тітки ФРІ що там Гармонія. Вона купляє там нові окуляри.

                                                                       Глава 2

                                          Політ на літаку.

Коли усі сіли на літак то чиїсь голос сказав « любі пасажири  літаку  будь ласка ознайомтеся з правилами літака. Під час в злету та посадки пристібайтеся ремені безпеки. Стримайтеся від використання мобільних телефонів та інших електронів устроїв. Паління у салоні літака суворо заборонене – воно шкодиться вашому здоров’ю та здоров’ю оточуючих. Звертайтеся за потрібностями до СТЕОРДЕСИ. Зараз будь ласка пристебніть ремені безпеки. Наш літак в злітає!»

Усі пристебнулися та літак почав їхати все швидше, і швидше! Та в підсумках він влетів.

Спочатку було видно маленькі будинки, а потім літак залетів у хмари.

Луна зазирнула у вікно там були хмари різних форм. Одна була схожа на лева, інша на корабель, а третя на черепаху.

  • Що ти там дивишся? – спитав незнайомий голос.

Луна обернулася – це була СТЕОРДЕСА у формі.

  • Що ти будеш пити?- спитала СТЕОРДЕСА. – стакан молока чи фруктовий сік?
  • Мені будь ласка сік! – попросила Луна.
  • Ось тримай! – сказала СТЕОРДЕСА та дала сік. – це теж тобі – розмальовка  та олівці.

Луна відкрила Книжку там були намальовані розмальовки з літачками.

  • А що вам дати? – питає СТЕОРДЕСА У Марини.
  • Мені  овочевий салат, Миколі СЕНДВІЧ, а Ромі молоко!

СТЕОРДЕСА дала замовлення.

коли Луна розмальовувала  літак  то вона зазирнула у вікно то хмари зникли та у низу з’явився острів. Точніше не острів, а Місто у терції.

Тут хтось сказав «Поважні пасажири будь ласка пристебніть ремені безпеки!  наш літак іде на посадку! Наш літак іде на посадку. Ласкаво просимо у ТУРЦІЮ.

Тут Літак приземлився у аеропорт Міста Ізміру.

Настав час виходити з літака.

Першим вийшов пан бегемот, другою вийшла кішка, третім кошеня, четвертою гармонія, п’ятою Цукерка, шостим ФРЕДІ, Сьомою Лілі, Восьмим Микола, Дев’ятою Марина та Рома.

  • Ідемо Луно! Літак довго не чекатиме коли усі вийдуть! – покликала Луну Марина.

Нарешті Луна вийшла.

Вона потяглася та вдихнула у себе свіже повітря.

А останнім вийшов Вовк Сірко. Він думав що зможе відпочити у ТУРЦІЇ.

Треба було ще забрати багаж. Зайці та Вовченята узяти свій багаж. А ось Сірко довго його шукав.

  • Що загубив Сірко? – питає Марина.
  • Та ось загубив свій багаж!
  • А це що? – спитав Микола та показав пальцем на чемодан з його зображенням.
  • О дякую! – відповів Сірко та побіг за аеропорту.

« який він неуважний! – подумав ФРЕДІ!».

Але Луні так хотілося дослідити місто.

Наші герої вийшли з Аеропорту  та пішли до готелю.

  • Ласкаво просимо до нашого готелю! Ви можете скупатися у морі, з’їхати з водяних гірок та полазити по скалам!
  • Це чудово,  Але нам можна будь ласка ключ від номера. – попросила Марина.
  • У нас є ключ від номера 435. – запропонувала Адміністратор та Дала ключ.

Зайці та Вовченята пішли до номера: їхній поверх четвертий.

Луна ходила по четвертому поверсі та рахувала. « 430, 431,432». Так вона до рахувала до 435 номера.

Микола відкрив двері у ньому був телевізор, ванна, три ліжка (нібито спеціально для Роми та Луни.),  шафа з книжками.

  • Мамо, а коли ми підемо купатися? – спитала Луна.
  • Зараз же і підемо!

                                                            Глава 3.

                                                  День на пляжі.

І ось наші герої на пляжі!

Цукерка та Микола одразу пішли купатися. А Луна вирішує покататися на водяній гірці. Гірка була звивистою  та була звивистою.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше