Розділ 8

Андрій.

Я вирішив написати їй, бо ця дівчина не виходила в мене з голови. Ну що поробиш, я не можу забути її, а після поцілунка взагалі дах знесло.  Мені так хотілося, щоб вона зараз була поруч, як тільки я побачив її тоді в супермаркеті, я зрозумів , що проґавив своє щастя . Як можна було втратити таку красуню, тільки дурний так може зробити.Вона стала кращою в усіх сенсах, неначе з небес спустилася. Чому я не шукав її? Та хіба я думав про це? В мене дійсно голова була забита всим чим тільки можна, але точно не пошуками Віки. Хотілося повернути час назад та змінити своє життя. Потрібно було показати себе з поганого боку тод, коли мене забирали з дитбудинку, але я настільки був в шоці.  Я дійсно думав, що моє життя зміниться та я вмовлю забрати й Віку звідти. А там вже буде видно, що ми будемо робити. Але мені навіть не те, що я її не дозволили забрали теж , навіть не можна було провідувати мою кохану. От тоді я й зрозумів, що між нами нічого вже не буде. Тому що як я зможу її потім знайти? Даремно я мало намагався дістатися до неї, всі мої спроби були провалені . 

 А вона справді стала нереально гарною та такою приємною співрозмовницею, вона завжди була класною. Але це прямо розквітла й стала привабливою жінкою, від якої чоловіки сходять з розуму, я впевнений в цьому.  Але я не впевнений, що вона відкриється для мене, я мабуть втратив свій шанс на кохання з нею. Та й  напевно Віка подумала, що я багатий та щасливий, тому вона не потрібна мені. 

Так, у мене були гроші та зв'язки, але моя дружина була мені не мила, мені нав'язали її мої не рідні батьки, вони уклали договір зі своїми колегами по бізнесу, а тобто, її батьками. Тому так й вийшло, але Аня була ніякою та тупою, щоб навіть заставити себе показати її. Чому батьки навчили, те вона й вміла робити. А  тобто, дуже старанно вона вміла тратити гроші та більше нічого й не робити. В мене вона навіть пару разів була забарал з рук гроші , я був в шоці. Та й що вона собі дозволяє? Невже це так можна робити, коли кохаєш? Це було дико для мене, але що я можу зробити, коли воно вже так сталося. Я й подумати не міг, що мене беруть з дитбудинку для конкретних цілей. То сестру виховувати потрібно було, а потім цей контракт , ну й який сенс тепер? Я не щасливий в цьому всьому, хочу з сестрою стосунки в нас ліпші, чим з батьками . Я й поїхати не міг з міста, тому що потрібно було вести батьків бізнес, допомагати у всьому. Адже я повинен бути вдячним їм за те, що вони дали мені дах над головою. Але якщо чесно, то це жахливо. Коли  я виріс і зрозумів це все, то мені стало дуже погано від самої  думки про те, що мене використовували. 

Займатися з нею коханням було неймовірно круто, але й то, це було на початку наших стосунків. Тому що в неї була гарна фігура та миле обличчя, але з часом й цим вона перестала мене чіпляти. Тому що з нею не було про що поговорити, вона захоплювалася тільки своїми процедурами та шопінгом. Вона стільки разів прагнула змусити мене народжувати вже дитину, але я розумів, що не хочу дитину від некоханої жінки.

Аня вела свій блог в інстаграм, але нічого майже не заробляла на ньому, але їй і не потрібно було. Адже  гроші й досі їй давали батьки,  не важливо, що Ані було вже під тридцять. Вона не парилася ніколи ні про що, вдома все робила прислуга або ж я. Вона поводилася як хотіла і робила те, що  хотіла, ще й постійно жалілася, що я не кохаю її та не хочу бути з нею.

Але я й справді вже не хотів бути з нею, бо розумів, що вона не кохає мене, вона любить лише мої гроші та секс зі мною.  Я був неначе в золотій клітці, її та мої батьки зробили бізнес, взяли мене на роботу, тому й вибору не було.   Який же я дурень, що втратив Віку!! Я облажався дуже сильно, бо вона кохала мене й чекала всі ці роки. А я дуже погано вчинив з нею, мені немає пробачення, так не можна було робити.

Я повинен був її знайти та разом  ми були б щасливі, але я не зробив цього. І зараз дуже шкодую про це, дуже сильно. Хоча це було нереально, чомусь я дійсно не міг її знайти та й мені не давали це зробити, якось я не міг й подумати , що Віка може бути вільною. Коли я зустрі її,  то сподівався, що вона кинеться мені в обійми та  відповість, що дуже сумувала за мною, але вона в мене горда дівчинка.

Вона такого не скаже , та й правильно зробить! А хто я такий, щоб на мене кидатися??  Я розбив їй серце  , а тепер вирішив все загладити?  Не буває такого, таке не вибачають, вона дуже довго чекала на мене. Звісно я не покладав надії на те, що мені пофартить  помиритися з нею,  та хоча б поговорити. Не думаю, що вона тепер захоче бачитися зі мною, після цього поцілунку вона відразу пішла.

Я таки наваживася написати їй, тому що не міг стриматися. 

 - Як твій день? 

Вона не відповіла десь годину, тому я вже й полишив надії та продовжив займатися своїми справами. Я був сьогодні один вдома ввечері, тому що Аня знову пішла тусити з подругами в клуб. А потім я почув звук вхідного повідомлення. 

- Непогано, багато роботи було, вдома вже. А ти? 

 - Я теж зайнятий був весь день, працював. Як ти взагалі?

- Прекрасно, скоро піду у відпустку.

- Це правильно, потрібно вміти відпочивати. 

- Так, є таке.

У нас точно не клеївся діалог , тому я навіть не знав, що їй написати. Мабуть надії на наше примирення вже немає, на жаль. Але я сам винен, що втратив її, адже я міг шукати її . А не чекати ось цього моменту, коли випадково зустрів її в супермаркеті, це було настільки якось безглуздо. Невже вона не пробачить мені та в нас нічого не вийде? Та й вірно би вона вчинила, але я розумів, що без неї вже не зможу, вона настільки засіла в мене в серці, що я хотів бачити знову її й  знову. Віка просто звела мене з розуму, що тепер мені робити та як продовжувати жити далі? 

- Добре тоді, гарного вечора та приємної ночі.

- І тобі.

На цьому все, вона не хоче зі мною спілкуватися!! От я придурок, сам винний в цьому, відлякав її!!