https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1789853139_68.png
Загублена
Дім
Немає вже мого Дніпра,
Немає круч, — лиш ти і я.
Зостались посеред розрухи,
Самотні дві душі.
Тож не дивись в мої ти очі,
Бо повні сліз, печалі і жалю.
Мій біль, лиш мій, та якби не було,
Я мушу йти, залишивши позаду,
тебе, — ту саму, що колись була.
Що тут давним давно жила.
Я знаю, — полишити усе я маю,
Та, тільки дім, — це дім.
І навіть попіл, згорівшого його,
Такий рідненький, милий, вічний,
Але тепер, — лише у спогадах моїх
#537 в Різне
#55 в Поезія
#504 в Молодіжна проза
Відредаговано: 01.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
