ПРОНИКНЕННЯ

Він відкрив карту міста та знайшов особняк на околиці. Крістофер вирішив відвідати це місце вночі, щоб вивчити охорону та можливі шляхи проникнення. Він також знав, що потрібно буде зустрітися з Іреною та попередити її про майбутні дії.

Час стискав, і Крістофер розумів, що кожна хвилина на рахунку. Він узяв блокнот, в якому були записані всі контакти та важливі деталі, і почав планувати свою операцію. Йому треба було бути на крок попереду Кляйна, щоб запобігти катастрофі та врятувати Ірену.

Крістофер відкрив карту та почав ретельно вивчати територію навколо особняка. Він знав, що для успішного виконання операції необхідно ретельно продумати кожен крок. Він склав план, який включав три основні етапи: розвідку, підготовку та саме проникнення.

Крістофер вирішив, що насамперед він вирушить до особняка вночі, щоб вивчити охорону та шляхи проникнення. Він мав точно знати, скільки охоронців патрулюють територію та де знаходяться камери спостереження. Для цього він узяв із собою бінокль, невеликий дрон та темний одяг.

Після розвідки він планував підготувати все необхідне операції. Він збирався скористатися контактами, які дав йому Ганс, щоб отримати доступ до особняка та необхідне обладнання. Крістофер також збирався попередити Ірену та підготувати її до можливих дій, якщо щось піде не так.

Крістофер знав, що основним завданням буде проникнути в особняк і знайти докази, які б зупинити угоду. Він збирався використати свій досвід та навички, щоб нейтралізувати охоронців і проникнути всередину непомітно. Крім того, він мав бути готовим до непередбачених обставин.

***

Увечері Крістофер одягнув темний одяг і подався до особняка. Він припаркував машину на відстані, щоб не привертати уваги, і, користуючись біноклем, почав спостерігати за територією. Незабаром він зауважив, що охорона патрулює периметр кожні двадцять хвилин, а камери спостереження встановлені кутами будівлі та на в'їзді.

Він запустив дрон, щоб отримати вид зверху. Крістофер зауважив, що на даху є кілька точок доступу, які б могли допомогти йому проникнути всередину. Крім того, він зазначив, що задній вхід використовувався рідше, що могло б стати його основним маршрутом.

Після успішної розвідки він повернувся до офісу та почав готуватися до наступного етапу. Він зв'язався з охоронцем, який мав допомогти йому з доступом до особняка. Вони домовилися про зустріч наступного вечора, щоб отримати тимчасову перепустку та обладнання.

Потім Крістофер зателефонував до Ірени.

- Ірена, це Крістофер. Нам потрібно зустрітися, щоб обговорити подальші дії, - сказав він.

— Добре, я буду у своєму салоні, — відповіла Ірена.

Крістофер приїхав до її салону і знайшов Ірену у її кабінеті. Вона виглядала напруженою, але зібралася, готова до розмови.

- Я провів розвідку і готуюся до операції. Завтра я отримаю доступ до особняка та необхідне обладнання. Тобі треба бути готовим до будь-яких дій, якщо щось піде не так, — почав Крістофер.

— Я довіряю тобі, Крістофере. Що я маю зробити? — спитала Ірена.

— Ми підготуємо безпечне місце, де ти зможеш сховатися. Я сам приїду по тебе, коли буде безпечно виходити, — пояснив він.

Ірена кивнула, розуміючи важливість кожної деталі. Крістофер відчував, що вона готова співпрацювати та допомогти йому у розслідуванні.

***

Наступного вечора Крістофер зустрівся з охоронцем, який передав йому тимчасову перепустку та обладнання. Він ретельно перевірив усе, щоб бути впевненим у їхній надійності. Потім він зв'язався з Антоном, щоб отримати останні дані про людей, яких фотографував на складі.

— Кріс, маю інформацію. Один із них — Стефан Бернхард, відомий контрабандист. Інший – Міхаель Краузе, працює на Кляйна вже кілька років, – повідомив Антон.

— Дякую, Антоне. Це допоможе в операції, - відповів Крістофер.

Він був готовий до вирішального кроку. Увечері він подався до особняка, тримаючи при собі все необхідне. Надворі було темно і тихо, ідеальні умови для початку операції. Крістофер перевірив своє екіпірування і попрямував до заднього входу.

Крістофер підкрадався до заднього входу особняка, намагаючись не видавати жодного звуку. Темрява приховувала його рухи, але він залишався на сторожі, розуміючи, що будь-який шум може привернути увагу охоронців. Він підійшов до дверей і швидко перевірив їх на наявність сигналізації. Переконавшись, що двері не охороняються додатково, він обережно її відчинив і проникнув усередину.

Усередині особняка панувала тиша, яка порушувалась лише рідкісними звуками кроків охоронців. Крістофер рухався швидко і безшумно, користуючись своїми навичками, щоб уникати камер та патрулів. Він знав, що йому треба дістатися головного залу, де, ймовірно, і проходитимуть основні переговори та угода.

Піднімаючись сходами на другий поверх, Крістофер зауважив, що будівля охороняється набагато ретельніше, ніж він припускав. Він почув розмови із сусідньої кімнати і, сховавшись за рогом, почав підслуховувати. Охоронці обговорювали плани на завтрашню угоду і згадували про важливу зустріч, яка має відбутися пізно вночі.

Крістофер знав, що це його шанс. Він дочекався, коли охоронці пішли, і рушив далі. Йому вдалося дістатися головної зали, де він сховався за колоною і почав спостерігати. У залі вже зібралося кілька людей, серед яких він дізнався Стефана Бернхарда та Міхаеля Краузе. Вони стояли біля столу, на якому були розкладені документи та папки з витворами мистецтва.

Крістофер дістав телефон і почав знімати те, що відбувається на відео, намагаючись зафіксувати всі деталі. Він розумів, що це буде важливим доказом проти Кляйна та його людей. Він також зауважив, що в залі був присутній сам Генріх Кляйн, який обговорював деталі угоди з одним із російських мафіозі.

— Завтра ми завершимо цю угоду і підемо з міста, — говорив Кляйн, його голос був упевнений і спокійний. — У нас все готове, охорона посилена, і ніхто нам не зможе перешкодити.

Крістофер продовжував знімати, намагаючись не проґавити жодної деталі. Він знав, що завтра все має бути закінчено, і він має лише одну ніч, щоб підготуватися і запобігти катастрофі.