1

Наша історія почалася в одному маленькому селі на околиці світу де було постійне літо. Просте село, але його знали на весь світ Корнійський. Літо вабило до нас купу туристів но не тільки воно в нашому селі було ще диво заморське, диво не бачене, крамниця зіллєваріння під назвою "Зачарований принц". Господарем цієї чудової крамниці був старий некрасивий троль. Ви не помилилися панове. Справжнісінький троль на ім'я Вася. Не знаю, звідки пішла назва цієї крамниці чи правду каже народ, що не троль він зовсім, а зачарований принц, краси не баченої. А зачарувала його одна зла відьма, яку він знехтував. Перетворила вона його на жахливого троля, який ніколи не залишає своєї крамниці. У крамниці він багато років поспіль варить різне заборонене зілля, щоб зняти прокляття. Це зілля славиться на всі краї. Такого рідкісного і цінного зілля немає не в одній крамниці світу Корнійського. Загадка тільки в тому, що звідки старий троль чи не троль бере складові для свого зілля, адже його жодного разу не бачили, щоб він залишав крамницю. Ось жив троль біди не знав. Аж поки не пішла чутка, що можна Васю чи не Васю, розчаклувати! Усього, що потрібно - це подарувати йому поцілунок і виманити з крамниці. А та, хто розчаклує зачарованого принца, отримає дар не бачений, красу не мірну.

Як почули принцеси світу Корнійського, про такі дари. Як помчали щастя своє випробовувати. Так відразу стало в нашому селі веселіше! Хто тільки не приїжджав і ельфієчки чистокровні, демонеси рогаті і кікімори зелені. Всі ці діви, що тільки не робили, щоб старого троля або не троля на поріг виманити, і пісні співали і танцювали, вірші любовні розповідали, і пироги пекли. Потім коли не виходив старий троль чи не троль ломилися до нього в крамницю стосунки з'ясовувати. А Вася, а може й не Вася, зовсім був не дурень, він собі добре виправдання вигадав, кожній красуні кажучи:

- Красуня моя хороша, дівчинка моя люба, ну хто так прокляття знімає. Кажуть, що тільки поцілунок чудової і найгарнішої дівчини може мене врятувати, - і губи човником складав чекаючи поцілунку! Страшно якось дівчатам було старого троля чи не троля цілувати. Так все, і йшли по добру по здорову. Поки в наше село не приїхали три найкращі подруги.

Дівчата були непрості, одна принцеса драконів - Кіра, інша відьма найсильнішого роду - Тома, а про третю взагалі кажуть, мовчати треба, бо вона непростого роду - Мура. Одна красивіша за іншу! І мета у них була тільки одна, розчаклувати старого Васю чи не Васю? Ось три подруги і прийшли до крамниці. Увійшли туди та давай Васю кликати:

- Милий? - найніжнішим голосом покликала Кіра.

- Коханий?! - усміхнулася Тома, з викликом дивлячись на Кіру.

Дивлячись на товаришок, Мура видала від душі:

- Виходь чудовисько стареньке, лікувати будемо!

Подруги переглянулися і як заржуть, коні десь нервово з-за кутка визирають, соромно їм, сонечко мабуть в голову напекло...

Вася, а може й не Вася вийшов на поклик красунь. Подружки як побачили його, ледь гикати не почали. Але страх показувати, це слабкість, а вони народ хоробрий, тому розправили вони свої тоненькі плечі і хоробро зустріли свого майбутнього принца!

- Ну привіт, дівчатка, з чим завітали? - Підняв троль одну свою широченну, волохату брову.

- Ми рятувати приїхали - пропищала Кіра.

- І як рятувати ви мене будете? - здивувався Вася.

- А ось так, як годиться! Я зілля варити буду! - хоробро сказала Тома.

- А я красою лікуватиму - встряла Кіра.

Тільки Мура мовчала, слухала, куди розмова приведе. Як-не-як спір, треба виграти! Голою їй вулицями бігати, ох як не хочеться!

- Дівчата-красуні. Ви що не чули, мене тільки поцілунок врятувати може. Хто перша, мене лікувати буде? - кажучи все це, він з-за прилавка витягнув стілець і поставив посередині лавки. Сів, чекає.

Тяжко зітхнула Тома:

- Треба так треба! - І заплющеними очима поцілила йому в лоб. - Ну як гарнішає?

- Неееее ... напевно треба довше, а то й не відчув - сміявся Вася.

- Відійди Тома в сторону, дай професіоналам показати як треба! - потіснила подругу Кіра.

Вася був задоволений, так його, ще не одна дівчина, не слинявила, що і вмиватися тижнів зо два не треба!

- Він напевно дефектний! - заридала Кіра, коли не побачила результатів своєї роботи.

- Не засмучуйся, просто краси напевно не вистачило! - втішав Вася. - А ти чого стоїш, щастя своє не пробуєш? - Звернувся він до Мури.

Мура подивилася на Васю, і з кожною хвилиною, він їй, все милішим здавався!

- А навіщо мені тебе цілувати, ти мені як троль більше сподобався. Є в тебе щось дивовижне!" - задумливо відповіла дівчина.

Здивувався Вася. Не вірить.

- Доведи!

- Добре, тільки в мене умова. Якщо повіриш, то ти сам мене поцілуєш! Домовилися?! - Сказала спокійно Мура.

І почала Мура роздягатися і потихеньку до дверей іти:

- Знаєте дівчатка, я програла. І за домовленістю повинна по місту голенькою пробігти. Ось зараз і пробіжу! - І за двері в одній білизні вискочила.

Троль Вася, а може й не троль бураном обернувся і Муру наздоганяти вилетів!

Подруги спостерігали свій програш, стоячи на ґанку крамниці. Як Муру ніжно цілує прекрасний юнак. Мура подарунок свій отримала в особі свого майбутнього чоловіка. Адже питати її вже ніхто не буде!