Розділ 66. Не там

Цього разу Найту вистачило енергії для магії переміщення. Портал утворився достатнього розміру. Ще жодного разу принцу так сильно не хотілося повернутися до рідного світу. Він стрімко увійшов у срібну хмару, щоб опинитися в потаємній кімнаті підвалу палацу. Проте опинився зовсім не там.

Як він це зрозумів, незважаючи на повну темряву? Власне, саме по темряві й зрозумів. Найт обладнав потайну кімнату датчиками руху, які автоматично вмикали світло, варто було принцу з'явитися там. Однак цього разу Запасний Світ зустрів Найта непроглядною темрявою.

Але, можливо, просто електрика зникла? Принц витягнув руки вперед і спробував зробити крок, але одразу ж вперся у стіну. Розвернувся, щоб піти у протилежний бік — знову стіна. Ні, це точно не його звична потайна кімната. Приміщення набагато вужче.

— Дідько! — вилаявся вголос Найт і від досади вдарив кулаком по стінці.

Та у відповідь тихо й тужливо заскавчала. Ні, звук видавала, звісно, ​​не стіна. Принц, здається, впізнав голос.

— Хто тут? — запитав він, щоб перевірити здогадки. — Феє Ауреліє, це ви?

— Я, — жалібно відповіла темрява.

— Як ви тут опинилися? — спитав Найт, хоча значно більше його хвилювало інше питання:

— Де тут вихід?

— А виходу немає, — з філософською тугою в голосі відповіла Аурелія. — Ми замуровані.

— Що за нісенітниця? — Фея починала злити Найта.

У нього кожна хвилина на вагу золота, а Аурелія скиглить і нічого конкретного не розповідає. Він навпомацки пробирався вздовж стіни, доки не натрапив на Фею.

— Ну ж бо, розповідайте все по порядку, але головне швидко, — вигукнув він.

Але замість того, щоб розповідати, Фея поставила своє запитання:

— Осяяний Найте, а як вам вдалося переміститися? Адже портал порушено.

Те, що портал не на своєму звичному місці, Найт і так зрозумів. Напевно, саме тому цього разу енергії для переміщення знадобилося значно більше. Потрібно було компенсувати зсув.

— Хто його переніс, куди й навіщо?

— Я перенесла, — Фея знову жалібно заплакала.

Несподівана відповідь. Ні, Найт давно підозрював Аурелію, як можливого спільника мерзотника, що зробив замах на Олену. Але звідки Фея знає про портал, про переміщення та про те, як їх ускладнити.

Аурелія продовжувала схлипувати. Найту довелося взяти її за плечі і легенько потрусити.

— Феє Ауреліє, зберіться. Розкажіть швидко і чітко, що сталося, — сказав він з натиском. — Від цього залежать життя, і не лише наші з вами. Звідки вам відомо про портал та переміщення? Як ви опинилися тут? І взагалі, де ми знаходимося?

— Про портал і переміщення я знаю від своєї прабабусі, — потрясіння допомогло Аурелії взяти себе в руки. — Вона була з роду карпатських мольфарів. Але їй не передалися їхні здібності, бо не була прямим нащадком. Так, родичка десятого коліна. А я й поготів. Взагалі, майже все життя до її розповідей ставилася з іронією — вважала казками.

— Що ж змусило вас думати інакше?

— Кілька років тому я зустріла чоловіка. Вважала, що він... а він, виявився... загалом, це не має значення.

— Це Осяяний Падеву?

— Так, — здивовано відповіла Аурелія. — Звідки Ви знаєте? Ми приховували наші стосунки.

— Неважливо. Розповідайте далі, — нетерпляче перебив Найт.

— Якось я переповіла йому прабабусині легенди, і він дуже зацікавився. Загорівся цим. Сказав, що чув щось подібне. Почав розкопувати інформацію. І через деякий час повідомив, що придумав, як нам із ним стати головними в цьому світі.

— Мабуть, він — Наставник принцеси, а ви його дружина. Обом пошана і повага.

— Саме так, дружина Наставника, а не дрібний придворний клерк... — Аурелія затнулася. — Звідки ви знаєте?

— Далі, — підганяв Найт.

— А далі в цієї вбивці лікаря звідкись узявся Ключ. До того ж справжній. Падеву підмовив Вельмиповажного провести Таїнство Ініціації на три дні раніше строку, щоб швидше стало зрозуміло, що Елен самозванка. Але ритуал пройшов без проблем. Виходитло, що Ключ Фея вкрала у лікаря.

Найт мав свою версію подій, але часу на те, щоб просвітити наївну Аурелію не було, тому відбувся короткою фразою:

— Лікаря вбив ваш женишок. Далі.

— Тепер я теж схиляюся до цієї версії, — несподівано погодилася Аурелія. — Коли ми з Падеву викрали у Елен Ключ, Осяяний доніс на Фею Його Пресвітлості. Далі за планом було затримати вас в Основному Світі на той час, поки над Елен пройде суд. Але тепер, я гадаю, Падеву хотів не просто затримати вас. Він розраховував, що ми обоє помремо тут, під замком, від спраги та голоду.

Аурелію знову почали душити сльози.

— Де Елен зараз? — Найт мимоволі знову потряс Фею за плечі.

У нього серце стискалося від думки, що Олена в небезпеці.

— Не знаю. Мабуть, в Еурстенцелі. Після того, як Падеву поговорив з Його Пресвітлістю, ми спустилися в підвал. І більше я звідси не виходила.