Розділ 24. Шантаж

Скроні то горіли вогнем, то, здавалося, їх обдував крижаний вітер. Що за дивне відчуття? Олена інстинктивно притиснула до них руки і розплющила очі. Могла б і не відкривати. Все одно нічого, крім величезної сірої плями, видно не було. Втім, вона поступово розділилася на кілька кольорових цяток, які почали набувати обрисів і виявилися в результаті предметами та обличчями. Предмети Олена розпізнати не могла, а людей упізнала. Це були Осяяний Рейнольд, його помічниця та Найт. Що вони тут роблять?

— Феє Елен, як почуваєтеся? — посміхнулася медсестра.

Тепер Олена почала пригадувати. Здається, вона втратила свідомість. Потім наче кудись пливла. Або ні — летіла. Скоріше навіть, ширяла. Вона не боялася впасти — чиїсь сильні руки підтримували її. Потім дбайливо опустили на ліжко, а потім пестили шию та плечі.

— Ви знепритомніли, — мовчання Олени змусило медсестру пояснити те, що відбувається. — Але не турбуйтеся. Це лише перевтома. Осяяний Рейнольд уже оглянув вас і поставив діагноз.

То це, виявляється, були не пестощі, а огляд лікаря. Слава Богу! А то вже Олена подумала, чорт зна що. Тепер їй стала зрозуміла і відповідь на ще одне запитання, чому вона тут нічого не впізнає. Її доставили до якихось лікарських апартаментів.

— Феє Елен, як ваше самопочуття? — лікареві довелося повторити запитання помічниці. — У голові не паморочиться?

— Здається, ні, — нарешті відповіла Олена. — Дякую.

— Вимушений вас засмутити, — вираз обличчя Осяяного Рейнольда став співчутливим, але водночас суворим. — Найближчі два дні вам доведеться дотримуватися постільного режиму. Жодних навантажень, особливо розумових. Заняття доведеться відкласти до понеділка. Вам потрібно відновити сили.

Лікар міг би і не надавати обличчю засмучений вираз. Олені не потрібно було співчуття, її влаштовував такий розвиток подій. Вона настільки була рада паузі, що намітилася в заняттях, що мало не закричала «Ура!».

— Я залишу вам пігулки. Прийматимете три рази на день.

Після цих слів Осяяний Рейнольд та його помічниця пішли. Олена була щаслива залишитися сама. Буде нагода зібратися з думками. Однак принц не збирався йти. Продовжував, як ніде нічого сидіти на краю ліжка.

— Осяяний Найте, не могли б і ви піти за рештою відвідувачів? — невдоволено буркнула Олена.

— Виганяєте мене з власної кімнати? — навіть не намагаючись приховати іронію, поцікавився принц.

Олена здивувалася. Це ніякі не медичні апартаменти, а особисті володіння Найта? Але як вона тут опинилася? Треба терміново потрапити до своєї кімнати. Олена спробувала підвестися. У скронях боляче застукало, і вона змушена була знову відкинутися на подушки.

— Ви, мабуть, не знаєте. Але після настоянки Вальміра необхідно відлежатися в ліжку півгодини.

Найт дивився на Олену незворушно, але вона голову готова була віддати на відсікання — він знову глузує з неї. Натякає, що вона приймала міцні напої під час обіду з Руалем?

— Я не пила жодної настоянки, — невдоволено буркнула Олена.

— Взагалі-то, настоянку Вальміра не вживають, нею розтирають скроні, — принц зробив невелику паузу, — принаймні тут, у Запасному Світі. Хоча звідки вам це знати, Феє Елен?

— Справді, звідки? Я ж не лікар, — знайшла що відповісти Олена.

Вона здогадалася, куди хилить Найт. Тепер, коли він зрозумів, що його подвійне життя розкрите, вирішив продемонструвати, що йому про Олену відомо все. Все-не-все, але те, що вона ніяка не Фея, він, звичайно, здогадується. Хоча, може, це й на краще. Настав час запропонувати йому бартер, який вона напередодні придумала. Вона мовчить про подорожі принца між світами, а він ділиться секретом, як їй повернутися додому.

Ось тільки питання: чи Найт може бути надійним партнером. Чи можна розпочати з ним чесну гру? Навряд. Важко довіряти людині, яка веде подвійне життя. Отже, діяти треба креативно — так, як навчала однокласниця Геля. Зробити хід, якого від тебе не чекають. Це має бути не прохання, не ділова пропозиція, не благання — все це дуже передбачувано. Це має бути погроза. А ще краще шантаж.

— Осяяний Найте, у вас, на відміну від мене, справді виняткові знання про Запасний Світ. А ось цікаво, чи ділитеся ви з кимось знаннями про земний? Вашому батькові, мабуть, було б дуже цікаво. Думаю, варто йому розповісти. Що ви про це думаєте?

Олена уважно вивчала реакцію принца. На жаль, поки що її гру не можна було назвати успішною. Погроза не справила на Найта жодного враження. Обличчя було спокійним. Втім, як і завжди. Але, можливо, він просто не повірив у серйозність її намірів.

— Хоча навіщо вам турбуватися? Я можу це зробити за вас, — спробувала посилити думку Олена.

— Шантажуєте? — Куточки рота Найта злегка смикнулися. — Скільки ж з вами останнім часом проблем, Феє Елен. Падіння в кущі, непритомність, а тепер ще й погрози?

Дідько! Чому слова, сказані абсолютно нейтральним голосом, здаються Лені просоченими іронією? Все-таки принц не сприймає її всерйоз. Але гру, у будь-якому разі, треба довести до кінця.

— Відправте мене додому, і проблем не буде.

Олена дивилася Найту у вічі. Він не відводив погляду. Але щось у ньому змінилося.