— Само де моя сумка?!
— Я не знаю панянко.
—Дівчата давайте швидше. Звичайно якщо хочете щоб я вас підвіз.
— Вибач але в мене є машина.
— Венера, давай швидше. Ми всі запізнюємося.
—Знайшла ! Вже біжу.
Венера, її молодший брат і тато приїхали до школи:
— Бувай тато .
— Назад їдеш на автобусі !
— Добре.
Дівчина вже в школі а до батька телефонують:
—Ало . Люба я вже їду.
Коли нарешті чоловік в дома його гризе сумнів:
— А якщо вона зрозуміє? Якщо все буде добре?
— Ні! Це занадто небезпечно. Вона на кличе на себе лихо.
А тим часом Венера як раз вже снідає . Але сісти немає де. Дівчинка не знайшла друзів.
— Агов, ти ! Нікчемо !
Кожного дня над нею " жартували" в школі. То суп на одяг вивернуть ,то закриють в туалеті,то ще щось.
Розгублена учениця пробувала втекти від них . Сховавшись в туалеті вона надіялася ,що її не знайдуть .
—Виходь - виходь інакше ми тебе знайдемо!
Вона не уявляла що з нею зроблять задираки...
І раптом .
— Ааааааааа!!! Допоможіть!!!
Розгублені тепер вже задираки шукали вихід щоб те що забрало Венера не забрало їх!