Від автора:
Привіт, мої любі!
Це кінець історії "Заборонене кохання".
Знаєте, коли я писала, не думала, що вона мені відгукнеться. Я просто хотіла щось написати, і от, вона прийшла, раптово, мов чекала на свій час.
Кіра в першій частині, вона юна, недосвідчена, і наївна. Дівчина не знала про те, як раптово зміниться її життя. Можливо, вам здасться, що історія не до кінця пророблена, але я писала те, що мала. Я спеціально не писала її довшою. Дратують драми про які розповідають ледь не в кожних сторінках, а тут, трохи обривала, і це не так читається як в інших історіях.
Взагалі, друга частина повинна бути іншою, особливо, там де Кіру збили. Мала саме зробити Олена. Вона у цій частині теж виглядає як негативний персонаж, але раптом сторінки не всі збереглися..
І я подумала: А може це знак її змінити, і зробити трохи по-іншому?
І я цим надихнулася!
Змогла!
Ця історія для мене вийшла дуже дорослою, бо таке писала вперше. Звісно в мене є ще одна ідея до нової історії, також про наївність, дорослішання.
Але на все свій час!
Дякую, що прочитали!
Сподіваюся вона у Вашому серденьку!
Так важко з ними проощатися, і не віриться, що я це пишу:
Кінець історії!
Я не писала Епілог.
На неї не вистачило, на жаль, натхнення, але буде краще, якщо Ви самі придумаєте, і напишете в коментарях, як Ви бачити персонажів: Кіру та Микиту.
Дякую Вам від щирого серця!
Дякую Богу за натхнення!
Дякую Збройним силам України за захист!
Дякую усім хто рятує людей! Лікарям, пожежникам!
Ви неймовірні!
Дякую читачам, що Ви поруч зі мною!
Нехай береже Вас Бог!