Розділ 9: Біля озера

Після сніданку він запропонував прогулятися до озера. Дорога вела через сосновий ліс, і під ногами хрустіли голки та сухі гілочки. Вони йшли поруч тримаючись за руки.. Мілена так захопилась розгляданням чоловіка, що не зразу помітила, що вони вже прийшли до місця призначення.

Коли вони вийшли до берега, вода була спокійною, як дзеркало, а сонце вже підіймалося високо, відбиваючись на поверхні.

— Тут гарно, — прошепотіла Мілена, немов боялася зіпсувати цей спокій.

— Тут добре, коли є з ким поділитися видом, — відповів він, дивлячись не на воду, а на неї.

Вони сіли на дерев’яний пірс. Вітер трохи розвівав її волосся, і Марк, не задумуючись, прибрав пасмо за вухо. Його пальці ковзнули по її щоці, залишивши теплий слід.

— Мілено… — тихо сказав він.

Вона підняла на нього очі. Їхні погляди зустрілися, і в ту мить навколо не існувало нічого — ні озера, ні сонця, ні шуму вітру.

Він нахилився повільно, наче даючи їй час відвернутися. Але вона не відвернулася. Їхні губи зустрілися у м’якому, невпевненому на початку поцілунку, який поступово став глибшим. Вона відчула, як його рука обіймає її за талію, притягуючи ближче, а серце б’ється так сильно, що здається, він може його почути.

Коли вони віддалилися, обидва мовчали. Марк лише злегка торкнувся її чола своїм, і в його очах була тиша, повна тисячі невимовлених слів.

— Це… неправильно, — прошепотіла вона, але в її голосі не було впевненості.

— Можливо, — погодився він. — Але це справжнє.

Вони ще довго сиділи на пірсі, Мілена була в обіймах Марка, слухаючи плескіт води, і жоден із них не хотів повертатися до будинку.

Коли вони дісталися його будинку, небо вже темнішало.  Марк готував вечерю, і Мілена запропонувала свою допомогу. Вони готували, жартували, сміялись, обіймались, цілувались, вони були в своєму ідеальному світі, де існували тільки вони та їх любов.

Після вечері, Марк запропонував Мілені спати з ним у кімнаті. Вони зайшли в кімнату та щось одразу щось між ними спалахнуло.. Марк притиснув її до дверей та цілував її так наче це востаннє. Вони повільно перейшли в душ, де існували тільки вони і їхня пристрасть..