Глава 20

Прокидаюся від того , що чідко відчуваю на собі чіїсь погля , і я не помилися  . Як тільки відкриваю очі , то навпроти себе бачу обличча Дмитра , він нависає зверхі і таким ніжним , спокійним поглядом дивиться на мене .

- Доброго ранку - вітається і однією рукою заправляє моє волосся , за вушко.

 - Доброго - сонно відповідаю і протираю очі.

- Тобі  не холодно ? - образу запитує  . Він такий турботливий , промовляю сама собі і дивлюсь на нього з усмішкою на обличчі .

 - Ні , мені так приємна твою турбота - чесно зізнаюсь йому .

 - Ну звичайнож приємна - самовпевнено відповідає він

 - Єй , ти чого такий самовпевнений - легенько штовхаю його.

 - Тому , що я бачу це на твоєму обличччі- від усмішки на його обличчі зявляються ямочки.

 - Так , не змушуй мене червоніти - прикриваю своє обличча.

 - Ти , що соромишся - запитує в мене , і стягує г мого обличча плет.

 - Так - чесно зізнаюсь йому .

- Добре , все я здаюсь , але вилізай з своєї схованки - просить він у мене.

- Обіцяєш - вирішую перевірити його.

- Обіцяю - здаається він.

- А яка зараз година ? - несподівано запитую .

- А це має значення - вирішив пожартувати він.

 - Так - трохи з обуренням відповідаю.

 - Шоста ракну - показує мені годиннк.

- О , то це ми скоро прокинулись - радію , адже я зможу , ще трішки побути з ним на самоті

- Так , я вже навіть сніданок замовив - зізнається він.

 - Що , який сніданок , де ти його зараз знайшов - дивуюсь йому.

 - Як де , ти що не чула про такі слава , як ділодобавий рестован - тепер  уже його черга дивуватись.

 - Чула звісно , просто одразу не здогадалась - справді , тільки тепер ддо мене дійшло , що можна було й  так.

 - Думаю , що ти можеш ще відпочити - пропонує він мені.

 - А тобі , що не можна ? - дивуюсь йому.

 - Ні - знову мило посміхнувся мені.

 - Чому ? - ставлю йому запитання.

 - Тому , що потрібно забрати замовлення , і доречі що ти пєш зранку - цікавиться він.

 - Ванільне капучино - усміхаюсь йому , коли він вже піднімається з дивану.

 - Я так зрозумів , що це твій улюблений напій? - ну звідки він дізнався.

- Звідки ти заєш - запитую одразу в нього.

 - Я бачив вчора  ти його пила , і того разу , коли ви з подругами приходили , а коли я спитав тебе , то ти вимовила його з дуже гарною усмішкою на обличчі - зізнається він.

- Ти такий спостережливий - вирвалось у мене ці слова і тоді наші погляди зустрілися.

 - Я спостережливий до всього , що з тобою звязане - і як після цих слів мені реагувати.

- А , що там з нашим сніданком - питаю в нього , щоб якось змінити тему

-  Замовлення вже мабуть привезли , я піду , заберу його - піднімається з свого місця і зникає за дверима кабінету 

Повердувся Дмитро хвилин через десять , приблизно , р вуках він заніз піднос , де стояли дві чашки , потім знову повернувся , і цього разу заніс пакет 

- Я не знав чим ти снідаєш , кому заказав з кожного по трошку - розпливається в усмішці вчитель 

- З обсягу того, що знаходиться в пакеті ти заказав все - заливаюсь сміхом 

- Ну , я трішки навантажив кухаря - підтримує мене він , і  кабінетом розливається радісний сміх 

- Допоможи мені , буть ласка , розкласти їжу на стіл - просить він у мене 

- Так , звісно - і тієїж хвилини  піднімаюсь з дивана і розкриваю їжу , одразу помічаю омлет , зарах якого розпливається по кімнаті , потім витягає млинці , сирники , салат ,  смажений бекон , сир і сосиски 

- То , що давай снідати  , раз  у нас все є - пропоную йому 

- Добре , давай - погоджується вінзі мною 

- Смачного 

- Дякую - відповів він 

- Скільки в тебе сьогодні уроків ? - несподівано питає 

- Сім - з повним ротом відповіла йому 

 - Обережно - попереджає він мене 

 - Ага - коротко відповіла йому 

 - А навіщо питаєш ? - спавлю йому запитання , яке стосується того , скільки в мене уроків 

- В мене для тебе буде невеликий сюрприз - інтригує мене 

- Сюрприз ? - в туж хвилину мої очі  спалахнули 

- Так - спокійним тоном відповів він 

- Але я сьогодні не можу - вирішила одразу йому заперечити

- Чому - з нотками суму відповів він 

- та я після школи одразу зюди прийду , а потім додому , адже батьки будуть хвилюватися , і взагалі вони можуть про щось здогадатися , я ж вже в друге не ночую дома - сумно відповідаю 

- Тепер я вже шкодую , що взяв тебе на роботу - хоче хоть якось покращити ситуація 

 - Чому ? - запитую в нього 

- Та , ти весь час будеш на роботі , і ми не зможемо спілкуватися - під час цих слів він дивиться мені прямо в очі - та чому ж не можемо , я ж начальник - згадав про це Діма 

- Ей ні , та не годиться , я влаштувалась на роботу , для того , щоб працювти - заперечую йому 

- Дорбре , але обіцяй мені , що ти знайдеш час і я покажу тобі сюрприз - просить він у мене , але я б і так погодилась , адже було цікаво , що за сюрприз він мені підпотував

- Обіцяю - відповідаю йому - а ти , зможеш відвести мене додому - прошу в нього 

- Так , звісно , але спочатку ти зїш свою порцію і випєш капучино - попереджає він мене 

- Залюбки - відповідаю і закидую в рот чергову сосиску 

Після  ми разом прибрали з сполу і Дмитро відвіз мене додому 

- Мам , я вдома - гукаю на неї , адже знаю , що вона готує зараз сніданок 

- Добре , проходь , я на кухні - скинувши верхню одежу і чоботи я направилась до кухні . Мама справді стояла біля плити і щось жарила на сковорідці , я підійшла і поцілувала її в щоку 

- Добрий ранок - вітаюсь перша 

- Доброго , як там твоя подруга - одразу поцікавилась воно 

- Добре , сьогодні її батьки приїдуть і заберуть її - розповіла їй про ситуацію з Юлею 

- Бідна дівчинка , сідай снідати будемо , ажде тобі ще до школи потрібно зібратися - нагадує вона мені про сніданак