Глава 1

Ранок :

Прокидаюся від того, що чую, як мій будильник , який поставила ще ввечері, щоб не запізнитись, розбудив  всіх. Одразу встаю і вимикаю його , потім дивлюся у вікно , і бачу що сніг так і не випав, а вже між іншим початок грудня, щось зима цього року запізнюється . Трішки помилувалась і, направляюсь до ванної кімнати, щоб привести себе в порядок і до речі сьогодні мій перший день в новій школі , а ще як на зло одинадцятий клас . Зовсім недавно ми переїхали до Львова, через те, що  батька( якого звати Ярослав) підвищили,і ми змушені були переїхати до цього чудового міста Львова . Мені до речі 17, на вигляд я невеличка 160 , з довгим каштановим волосся , яке трішки підкручкується знизу , голубі як небо очі, круглі щітки і пухкенькі губи  , які до речі передали мені від мами Олі. 

• Доню, ходи снідати - гукає з кухні мама.
• Добре , вже іду - коли я прийшла і сіла за стіл мене чекав чай з малинкою і млинці, які я просто обожнюю.
• Ну що ти готова до першого дня в школі? - питає тато.
• Готова, але мені страшно, як мене  приймуть нові однокласники - відповіла йому, і побачила як на кухню заходить Даня (мій рідний брат) вже повністю зібраний. Раніше мені не доводилось змінювати школу, всі одинадцять років я навчалась в одній школі.
• Доброго ранку - привітався брат.
• Бачу ти вже готовий -  батько зі сміхом показує на хлопця, який зайняв своє місце за столом.
• Так, смачного - відповідає хлопець і починає наминати  млинці.
• Смачного, синку - мило відповіла мама.
• Діти, сьогодні я вас відвезу - наголосив батько.
• Добре - майже одночас відповіли з Данею - мамо дякую за сніданок, я піду збиратись.
• Біжи доню - відповіла мама.

Я швидко дійшла до своєї кімнати  , одразу направилась до шафи, відкрила її. 

• Що сьогодні одягти? - запитала я саму себе, але довго думати мені не прийшлось, взагалі я не люблю годинами стояти і думати що одягнути, зазвичай я швидно збираюсь, так само було і цього разу, адже я вибрала сині джінси з високою посадкою і білий гольф, волосся завязался у кінський хвіст і з переду випустила дві прядки, підмалювала блиском губи, очі тушшю і розчисала брови . Взяла сумку і пішла на вихід , де якраз збирався тато і Даня.  Так як надворі вже пізня зима , зверху я на кинула пальто, адже повітря вже холодне , хоча снігу ще не має, але мороз  зранку все сильніший і сильніший.
• Все люба , ми поїхали - звертається тато до мами.
• Добре - відповіла мама коли вийшла з кухні, потім підійшли і поцілувала всіх .
• Не сумуй тут без  нас - мило повідомляє мамі
• Не буду, їдьте, а то запізнетесь - відповіла вона.
• Бувай - відповідаю мамі.

Я завжди дивуюся , як через стільки років вони дивляться один на одного наче вчора закохалися. 

Ми всі троє спустилися ліфтом з третього поверху і підійшли до татової машини , вона була припарковался біля будинку. Доки ми їхали в школу, я вирішила прогортати стрічку Instagram , подивилась нові пости подруг ,  лайкнула іх і не помітила, як ми зупинилися біля школи.

• Ну все діти приїхали - повідомляє батько.
• Дякую , що підвіз - цілую тата в щічку, і прощаються, тим часом, як брат вже  знаходить  на подвір'ї школи.
• Бувай - прощається він.

Як  тільки я вийшла з автомобіля я побачила велику школу, в рідному місті вона була значно менше. Потім я швидко пішла до вхідних дверей. Мені здалося, я ще так ніколи не хвилювалась , як тоді,  але  як  тльки я знайшла до школи я побачила надпис " Роздягяльня " , і одразу направилась до неї,  але до кінця мені спокійно не вдалося бо зіштовхнулись з якоюсь дівчиною 

• Вибач, я не хотіла - почала просити пробачення, адже справді не помітила її, бо роздивлялась нове приміщення, в якому мені потрібно буде закінчувати школу.
• Нічого, це я спішу , я тебе тут ще не бачила, ти новенька? - поцікавилися дівчина  .
• Так, я Соня - знайомлюсь з дівчиною середнього росту з риженькими кучерями, зеленими очима і надзвичайно красивою фігурою.
• Юля, приємно познайомитись - протягає мені руку.
• І мені - мило всміхаюсь дівчині.
• А ти в який клас  ідеш? - питає вона, коли ми вже здали свій верхній одяг.
• 11-В - відповідаю її
• Що справді, я теж з 11-В , оце зустріч - радісно відповідає вона.
• Тепер я буду хоть з кимось знайома - радісно відповідаю їй.
• Доречі я можу провести тебе до нашого класу, бо якщо ми зараз не почнемо підніматися то Наталія  Іванівна  знову зробить не заплановану самостійну, а ще можеш сісти біля мене.
• Чудово - на радащах обняла Юлю.
• Ходімо - не знаю чому, але моє хвилювання залишилось позаду , я взагалі була на " Сьомому небі від щастя "   , ажде я вже знаю когось з свого класу, і вона досить мила дівчина. Ми швидко піднялися на другий поверх і дійшли в самий кінець . 
• Ну все ми дійшли - зупиняється біля одного з кабінетів і показує на двері з надписом 11-В.
• Захоть не бійся , в нас досить дружній клас - запевняє вона мене.
• Я не боюсь - сміло відповідаю. Дівчина заходить в клас і я прямую за нею
• Всім привіт, подивіться кого я вам привела - радісно повідомляє однокласникам.
• Знайомтесь це Софія вона буде разом з нами навчатись - знайомить вона нас.
• Всім привіт - вітають, вже  з новими однокласниками.
• Ну привіт, ти не бійся прохоть, ми не кусаємось - вітається хлопець з останніх парт.
• Сонь, сідай - кличе мене Юлька до третьої парти біля вікна. Я швидко дійшла до потрібної парти і як тільки я присіла, обернутися дві дівчини , які сиділи попереду.
• Привіт, я Маша - швидко представила себе одна  з дівчат з каштановим волоссям по плечі і з карими вузькими очима.
• А я Аня - говорить друга з дівчат в якої сірі очі і довше волосся.
• Приємно познайомитись, думаю ви вже чули що я Софія, але  можна просто Соня - насправді я більш люблю коли на мене кажуть Софія, але всі кажуть Соня і я так звикла, іноді я навіть не відкликаюся  на Софія одразу,  бо думаю що то не до мене.
• Доброго дня діти, я чула що в нас поповнення - раптово до класу зайшла вчителька років з пятдесяти.
• Доброго дня - вітоємось всі разом
• Так, мене звати Софія - підіймаю і відповідаю їй
• Добре, сідай - повідомляє і диктує тему сьогоднішнього уроку.