Розділ 5

Інга

[Чат “ПАНІКА & ПРОСЕККО” 🍾💄🔥]
(Учасниці: Інга, Каріна, Аня)

Інга:
Дівчата.
У мене шок.
Пам’ятаєте, я вчора переїхала?

Каріна:
Ти жива? Каву пила? Нове життя вдалося?

Інга:
Пила. Але потім на балкон вийшов мій сусід.
У РУШНИКУ.

Аня:
Ого! І він був гарячий, як твій латте?

Інга:
Ага.
Бо це був Тимур.

Каріна:
…
СТОП.

Аня:
Якого ТИМУРА???

Інга:
Мого Тимура. Колишнього. Чоловіка. З яким ми розлучились п’ять місяців тому.
З яким у нас було шлюбне життя, емоційне спустошення, терапія і багато стін — але явно не таких тонких, як тут.

Каріна:
О БОЖЕ.

Аня:
Інга… це що, «Колишній за стіною»?

Каріна:
Ми знімаємо це кіно! Я вже бачу постер: «Вона хотіла нове життя. Але отримала старого чоловіка через гіпсокартон.»

Інга:
🤦‍♀️

Аня:
Ну… він хоч гарячий ще? Бо в мене є принцип — якщо колишній не підкачав прес після розриву, то це моральна перемога.

Інга:
Прес — як у рекламі Gillette. Він навіть каву п’є сексуально.

Каріна:
Так. Ну, типу — "Тобі потрібен чоловік, який п'є каву  в рушнику, а не той, що лишає зубну пасту в раковині."

Інга:
Каріно, ти описала того самого чоловіка.

Аня:
СТОП!
Так! Він же хірург! Це той самий Тимур, у якого руки золоті, язик — отруйний, а постіль — як гора американських гірок?

Інга:
Так. І я вчора СЛУХАЛА ту постіль через стіну.
ЖИВИЙ САУНДТРЕК ДО МОЄЇ САМОТНОСТІ.

Каріна:
😳😳😳

Аня:
Господи…
Жінко.
Ти — в секс-блокбастері.
І ще не купила попкорн?

Інга:
Я купила вино.
І думаю про звуконепроникні панелі.

Каріна:
Інга.
А давай чесно:
ти хочеш, щоб він переїхав?
Чи щоб переїхав назад… у твоє ліжко? 😉

Інга:
Каріно!

Аня:
Я підтримую. Ми всі знаємо цей погляд.
«Я тебе ненавиджу, але тієї ночі, коли ми робили це в душі, ти тримав мене так, ніби я була твоя назавжди».

Інга:
ВИ ОБИДВІ ХВОРІ.

Каріна:
І ми — твої. 🫶
Що робимо?

Аня:
Пропоную шампанське.
План “Сусід-бомба”:

1. Ти вдягаєш топ без білизни.
2. Виносиш сміття одночасно з ним.
3. Говориш щось гідне Netflix.

Інга:
Я хочу просто жити.
Без чоловіків. Без драм.
Без…

Каріна:
Оргазмів за стіною?

Інга:
😩😩😩

Аня:
Так.
Ми їдемо до тебе. З просекко. І сексуальною мудрістю.
Зачиняй балкон. Пиши адресу. І готуйся до мозкового шторму рівня «50 відтінків аналітики».

Я клацаю телефоном і дивлюсь у порожню квартиру.
Смішно, правда? Я тікала від мами-психотерапевта, щоб жити одна.
А тепер у мене за стіною чоловік, якого я досі...
О. Стоп. Ні. Не думаю про це.

Я дістаю келих. І відкриваю вино.
Буває, що життя кидає тебе в стару прірву.
Але що, як ця прірва — ще й в підкачаному рушнику з ранковою кавою?..

***

— Дівчата, заходьте вже, я зірвуся! — я стою в дверях із келихом в руці і зовсім без натяку на терпіння.

Каріна з’являється першою. У блискучому піджаку і з таким поглядом, ніби зараз буде кастинг на роль «подруга головної героїні, яка все знає про чоловіків». За нею Аня — у світшоті з написом «Sex sells, so I write» і телефоном, який вона вже дістала. Записує щось пальцями, не дивлячись.

— Ти ж розумієш, що ми не могли просто прочитати таку новину в чаті й не примчати? — заявляє Каріна, проходячи повз мене, як буря блиску і парфуму. — «Колишній. За. Стіною.» Це ж не просто життя — це пілотний епізод нового серіалу на Netflix.

Аня вже сідає за мій стіл на балконі й задумливо щось набирає в нотатках.

— «Головна героїня не знає, що чоловік з рушником за стіною — її колишній. Сцена ранку. Він п’є каву. Вона — втрапляє під стіл. Назва книги: «Колишній за стіною». Жанр: еротичний ромком. Гумор. Вино. Біль. Прес.»

— Ти що, реально це пишеш? — я не стримуюсь, сміюся.

— Я — автор. Я не маю права мовчати.

Аня гордо кладе телефон на стіл і тягнеться до пляшки.

Каріна вже наливає просекко, підморгуючи:

— То... Інга. Скажи чесно. Ти випадково переїхала сюди? Чи це твій підсвідомий мозок таємно домовився з Всесвітом?

— Мій мозок хотів вид з 15-го поверху. А отримав... Тимура в рушнику.

Каріна театрально зітхає.

— Ну хоч рушник був хороший?

— Він завжди вибирав хороші речі. І хороші пози. — виривається в мене.

Аня знову тягнеться до телефону.

— Запишу. «Героїня зізнається: він добре тримав її не тільки в емоційних межах, а й у фізичних.»

— АНЯ! — я хапаю її за руку, ми всі вибухаємо сміхом.

Каріна вже заглядає в шафу:

— Так. Що ти вдягнеш завтра, коли випадково будеш виносити сміття о 8:00? І випадково знову зустрінеш його торс?