Розділ 6

Дерек

Пітер Адамс хоче помститися Марії, адже фактично через неї його кар’єра військового пішла шкереберть. Хоча Адамс повинен подякувати їй, тому що тепер він став головним гравцем в організації «Циклоп».

Марія — психолог Джеремі Блейка, який, своєю чергою, є одним із розробників нового типу балістичних ракет «Поларіс М-200» та має контракт із Міністерством оборони.

Крістофер рекомендував мені звернутися за допомогою до Марі. Як би я не відносився до психологів та їхніх методів промивання мозку, але в ній було щось... гм... особливе та чарівне!

Щось забагато в цій історії Марії Роуз Реймонд!

Чи мені це здається?

Я без будь-яких проблем зламав головний комп’ютер служби безпеки готелю та зробив собі допуск на вечірку. Коли все було зроблено, я поглянув на годинник та почав збиратися. На вечірці помітив декількох агентів. Цікаво, якого дідька вони тут?

Поспілкувавшись із дамами, які виглядали скоріше, як живі ляльки, перевів погляд на Марі. Жінка, яка стояла поряд зі мною, щось говорила, але я її вже не слухав, моя увага була прикута до іншої. Коли якийсь чувак підійшов до Марії й торкнувся її плеча, я наблизився ближче та почув їхню розмову.

— Не смій чіпати мене. Ти не лише зрадив мене, але й обікрав. Краще подякуй, що не заявила на тебе та твою подружку з банку в поліцію.

Я хмикнув.

«Значить, це її колишній!» — зробив висновок.

— Ти як була дурепа, такою і залишилася, — сказав чоловік.

— Я не жалію, що потратила на тебе останні декілька років, адже тепер розумію ціну довіри та почуттям. І до речі, як коханець, ти був лише на трійку з дванадцятибальної шкали.

Я усміхнувся від її слів. Гарно сказала! Але в наступну хвилину усмішка зникла з мого обличчя. Той мудак схопив Марію за руку. Я не витримав та вийшов із тіні.

— Гей, юначе, краще забере від неї руки!

Мудак із Марією разом обернулися. Чоловік відпустив її руку. Я наблизився до неї та, обійнявши за плечі, поцілував у скроню.

— Люба, цей чоловік ображає тебе?

Вона підняла голову й здивовано поглянула на мене, не промовивши навіть і слова.

— Значить, тепер ти з ним? — вишкірився мудак. — Недовго ти страждала!

— Значить, це ти той недоумок, який зрадив Марі? — фиркнув. — Ну що ж, я можу лише подякувати тобі, адже тепер вона зі мною!

Сам не очікував від себе таких дій та слів, але зупинятися вже не збирався. Марія повернулася до мене та, поклавши руки на груди, попрохала піти звідси! Я схилив голову та усміхнувся.

— Давай краще потанцюємо! Не будемо псувати вечір! — запропонував.

«Дереку, ти прямо герой вечора», — подумав про себе.

Вона кивнула та дозволила взяти себе за руку.

— Ти маєш чудовий вигляд, — поклавши руку на талію, сказав на вухо.

Вона дійсно виглядала чарівно, елегантно, стримано та до біса сексуально! Марі підняла голову та примружилася.

— Як ви тут опинилися, адже вечірка закрита!

Я сильніше притиснув її до себе.

— Знову на «ви»? — примружив очі.

— Вибач! Ти просто... здивував мене й врятував знову, хоча говорив...

— Я пам’ятаю, що говорив.

— Ти занадто... близько! У танці між партерами повинен бути простір.

Я засміявся.

— Марі, поряд зі мною ти відчуваєш дискомфорт?

Вона голосно фиркнула, стиснула сумочку в руках та опустила голову. Коли музика закінчилася, я не відпустив її з обіймів.

— Сьогодні ти мене дивуєш! — серйозно сказала.

— Це погано? — дивлячись на губи Марі, запитав.

— Це дивно, — тихо сказала та відвернулася.

— Марі! — порушив тишу й легко провів рукою від плеча до пальців.

— Що з тобою не так? — підняла голову та, нахмурившись, подивилася у вічі.

Декілька кілька хвилин ми мовчки дивилися один на одного, але помітивши людей зі зброєю, які були переодягнені у форму офіціантів, викрикнув:

— Лягай!

Я закрив собою Марі від пострілів. У залі розпочалася паніка та метушня. Між агентами, охороною та нападками розпочалася перестрілка.

— Дереку? — Марі обійняла мене за спину. — Дереку, як ти?

— Все нормально.

Я повільно встав на ноги та допоміг Марії піднятися, перед цим оцінюючи ситуацію, схилившись, потягнув дівчину за собою до виходу. Залишилося кілька метрів, як нам раптово перегородив дорогу чоловік з автоматом.

— Пітер буде задоволений! — процідив чолов’яга та навів на мене зброю.

Я миттєво відштовхнув від себе Марі та, накинувшись на нападника, ледве ухилився від кулі, а вже через секунду приміщення здригнулося від вибуху. Нас розкидало у різні сторони. Доки прийшов до тями, побачив, що нападник очухався раніше. Він накинувся на мене з ножем та намагався завдати удар у груди. Я поставив блок, й лезо ножа увійшло в руку. Чоловік сильно вдарив мене у щелепу. Я похитнувся та впав на спину. Чолов’яга, наступивши ногою на поранену руку, схилився наді мною.