Розділ 6 Ніч перед розлукою

Рішення було прийнято, але втілити його в життя в умовах суворого домашнього арешту здавалося майже неможливим. Батько замовив квитки на потяг на недільний ранок, і у закоханих залишалася лише одна-єдина ніч — з п'ятниці на суботу.

Завдяки таємному телефону Софія та Максим детально розпланували кожну хвилину. О першій годині ночі, коли весь будинок занурився у важкий сон, Софія безшумно встала з ліжка. Її серце калатало мов божевільне, відгукуючись луною в скронях. Вона заздалегідь змастила завіси вікна олією з художнього набору, аби вони не видали жодного скрипу. Обережно відчинивши стулку, дівчина визирнула надвір.

Внизу, приховавшись у тіні розлогого горіха, чекав Максим. Він приніс із собою легку мотузяну драбину, яку заздалегідь придбав у будівельному магазині. Один влучний кидок — і м'яка мотузка з дерев'яними перекладинами зачепилася за міцний кований карниз балкона.

Зійшовши вниз, Софія опинилася у міцних, теплих обіймах Максима. Він мовчки пригорнув її до себе, ховаючи обличчя в її волосся, і вона відчула, як тремтять його руки — не від холоду, а від хвилювання та безмежної ніжності.

— Ти не боїшся? — тихо шепнув він, дивлячись їй у вічі.

— Поруч із тобою — нічого, — відповіла Софія, міцно стиснувши його долоню.

Він відвіз її до своєї невеликої, але дуже затишної квартири на верхньому поверсі старовинного будинку. Це був його власний простір, де просочувався аромат дерева, фарб та архітектурних креслень. У цій тиші, далеко від батьківських криків, холодних правил та суворих заборон, вони вперше залишилися наодинці без часових обмежень і страху, що їх хтось переб'є.

Тієї ночі між ними не було поспіху. Максим ставився до Софії з неймовірною трепетом і повагою, немов до найціннішого скарбу у своєму житті. Це була ніч, сповнена тихої музики, лагідних шепотів, глибоких зізнань та пристрасті, яка народилася з їхнього великого, вистражданого кохання. Вони обидва усвідомлювали відповідальність кожного кроку і знали, заради чого роблять це. Вони єднали свої долі не з легковажності, а як єдиний спосіб вибороти право бути разом назавжди.

Під ранок, коли небо на сході тільки почало сивіти, Максим відвіз Софію назад і допоміг їй непомітно піднятися до своєї кімнати. Коли батько о шостій ранку зазирнув до неї перевірити, дівчина вдавала, що спокійно спить під ковдрою. Але всередині неї вже все змінилося.