Розділ 6

Сполучені Штати Америки, Лонг-Айленд, штат Нью-Йорк. 2019 рік

Додж Браяна зупинився біля охайного зеленого, двоповерхового будиночка. Хлопець вийшов з машини, обійшов її з іншого боку і відчинив двері. Він подав руку своїй дівчині і вони разом зайшли до її будинку. На мить, Браян задумався, вибіг з будинку. Повернувшись, він вже стояв на порозі з пляшкою вина та піцою.

- Забув, Том привіз тобі вино з Єгипту.

Браян поставив пляшку та коробку з піцою на барну стійку на кухні Келлі та почав діставати келихи. Келлі глянула на хлопця, посміхнулась і пішла в іншу кімнату. Повернувшись, вона була з рушником.

- Котику, Я прийму душ. Ти поки займайся вином.

Келлі зняла з себе блузу, кинула її на диван і пішла до ванної кімнати на другому поверсі. Тим часом, Браян наповнив келихи, поклав піцу до мікрохвильовки, та всівся на диван, чекати Келлі. Через три хвилини почувся дзвін. Піца була готова. Хлопець поклав її на тарілку, узяв келихи і поставив усе на кавовому столику біля дивану. Увімкнув телевізор, не встиг знайти цікавий канал. З другого поверху спустилась Келлі. Дівчина вдяглась у зручну, м’яку піжаму кремового кольору. Дівчина підійшла до Браяна, нахилилась і поцілувала його.

- Ти без мене засумував?

Браян всадив Келлі на диван і підніс їй келих. Хлопець відкусив шмат піци і запив його вином. Вони пили вино увесь вечір, багато балакали. Коли пляшка закінчилась, Браян підхопив Келлі на руки і поніс на другий поверх до спальні дівчини.

Наступного ранку

Браян нависав над ліжком свого молодшого брата і дивився в його обличчя.

- Томе, братику, годі спати. Ти обіцяв мені дещо розповісти – радісно розбудив молодшого брата Браян. Він всю ніч провів у своєї дівчини і приїхав під ранок. - Сподіваюся це щось цікаве, вставай, Я тобі приготував омлет з беконом, як ти любиш.

Том нервово позіхнув і неохоче підвівся з ліжка. Голова, як і раніше, розколювалася, але він не звертав на це уваги. Том вийшов на кухню з таблеткою аспірину, ковтнув її і запив стаканом води. За сніданком Том розповів братові про те, що сталося в Єгипті, і показав артефакт, який він вкрав.

- Супер, мій брат став злодієм - з посмішкою промовив Браян. - Тобто, ти хочеш, щоб я допоміг тобі розшифрувати цю хріновину?

- Так, Браяне, у батьків десь була книга про давні реліквії та артефакти, треба її знайти – Том проковтнув омлет.

- Це легко - посміхнувся старший брат. - Це єдине, що наші дорогі батьки залишили мені, вона зберігається у мене в святковій коробці з бантиком.

Браян вийшов з кухні і кудись зник на декілька хвилин. Згодом почулись кроки і він повернувся з коробкою. Дійсно, вона була з бантиком. Хлопець зірвав упаковку, відкрив коробку і віддав Тому книгу. Той почав несамовито швидко гортати її іноді зупинявся на деяких сторінках але все було не те, що йому потрібно.

- Слухай, трапилось ще дещо. Коли Я показав цю річ Аль-Вазіру, вона чомусь виглядала як палиця, а кристали наче звичайні камінці з землі.

- Ну це вже сильно тебе вдарили...

- Я теж так подумав. Але на огляді в аеропорті, відбулось таке ж. Наче спис не хотів потрапити до когось іншого, ніби він хотів залишитись в мене.

- Може в швидку подзвонити?

- Браяне, Я серйозно.

- Та Я дражнюсь. Але це дивно, Я ж його бачу таким, яким він є.

- Бо ти не хочеш його в мене забрати, в тому й річ.

Том гортав сторінки у книжці, одну за одною, на одній зі сторінок він зупинився.

- Ось — Зрадів Том і ткнув пальцем на фото у книжці.

Запис про цей артефакт свідчив, що це "Спис царя Леоніда":

“Історія про спартанського царя Леоніда, відомого своєю неймовірною силою та непереможністю на полі бою. За допомогою цього спису, він завжди перемагав у кожній війні, ведучи свою армію до перемоги. Окрім останньої - “ Битви при Фермопілах”. Тоді спис в нього вже викрали і ніхто його так і не знайшов. Відтоді це вважається лише легендою. По легенді, цей спис був не лише могутнім знаряддям вбивства, але й магічним артефактом. Він був наділений магічною здібністю і надавав царю Леоніду неймовірну силу та неперевершену тактику. Проте, ця реліквія не тільки допомагала перемагати війни, але й мала загадкову здатність — іноді на полі битви воїни бачили червоне сяйво і Леонід на секунду зникав, потім на тому ж місці було зелене сяйво і цар знаходився вже на тому ж місці де був перед зникненням. Звісно це все легенди і неперевірені розповіді воїнів, яким усе могло привидітись під час запеклої битви. Але деяким людям здавалося, що Леонід міг втрутитися у хід подій, навіть переноситись у часі назад, щоб виправити помилку у стратегії та змінити результат битви”.

- Так значить, це типу машина часу — Браян не довіряв книзі. - Ти думаєш, що це може бути правдою?

Спершу Тому здалось, що знайдений уламок списа — це лише непотрібний шматок дерева, адже його наконечник був відсутній. Але навіть цей уламок вражав своєю вишуканістю і загадковістю. Срібний кінець рукоятки мав витончену форму, з різними гравірованими деталями, які додають їй містичний вигляд. Завершенням рукоятки була голова вовка, що тримала у пащі блискучий синій кристал. Ця голова виглядала майже живою, як мініатюрна висушена вовча голова. На рукоятці спису видно було два отвори для чогось.

- Тут чогось не вистачає - помітив Браян — На малюнку якісь камінці.

Том швидко пригадав, що він витяг з очей мумії два камінчики, які були такими ж кольорами, як на фото. Хлопець встромив руку у кишеню і видобувши звідти два кристали, поклав їх на стіл. Один з кристалів був червоний, вогняного відтінку, який нагадував палаюче полум'я. Нагадував рубін. Другий був зелений, майже смарагдовий. Під самими кристалами, на рукоятці, розташувалися два рухомі кільця, які оберталися у обидві боки. Під першим кільцем розташовані точки, що нагадують цифри або символи, загадкові та зашифровані. Під другим кільцем же розташовані ієрогліфи, які ще потрібно було розшифрувати. Все разом, це створювало враження не просто об'єкта, а артефакту, що має потужну та невідому силу.