Зникнення

                                                                                           ВСТУП 

Світ кінематографа завжди приховував за собою безліч таємниць. Камера, яка здатна зловити найпотаємніші миті, зберігає не лише історії, що розповідаються на екрані, але й долі тих, хто залишається за кадром. Це історія про людину, яка стоїть по інший бік об'єктива, але сама стає героєм захоплюючого трилера, в якому реальність і вигадка переплітаються у небезпечний танець.    

-Лук’яне Федорович! У нас скоро зйомка а Павлівни Сергіївни ще й досі немає.  Що робити? 

-Віолето заспокойся до зйомки ще 25 хвилин,У Павліни ще досталь часу щоб прийхати на знімальний майданчик. 

-Лук’яне Федорович,  Павліни немає вже пів години, ми не можемо так довго чекати її. Що робити? 

- Це на ней не схоже. Так давай так , ви починаєте знімати фільм , а я поїду до Павліни додому,  може щось сталося.  Все ясно? 
- Так, Лук’яне Федорович. 
Лук’ян докурив сигарету і сів в свою чорну машину і поїхав до Павліни 
Павліна жила на правому березі Київа в Солом’янскому районі,  у п’ятиповерхівці. Жила вона на третьому поверсі.Приїхала з  невеликого міста Ірпінь¹. Живе вона сама , братів і сестер немає,  мама живе в Ірпінь батько також.  
Приїхавши на місце, Лук’ян припаркував машину і поспішив до під’їзду. Входячи до будинку, він відчув холодний подих пустоти, який пронизав його до кісток. Він піднявся по скрипучих сходах до третього поверху і зупинився перед дверима Павлівни. 
Він подзвонив в дзвінок,  але ніхто не відчинив двері.  Це було дивно . 
Лук’ян знак що сусіди дома, але чому ніхто не виходить? 
Лук’ян ще раз подзвонив в двері але знову тиша. 
Тоді він подзвонив в двері навпроти квартири Павліни. 
- Доброго дня, ви не знаєте де Павліна?  
- Доброго,  молодий чоловіче . Де  Павліна?  - перепитала стара пані 
-Так- коротко відповів Лук’ян  
-А ким ви її приходитесь? Як я знаю Павліна живе сама , братів в неї немає  

Я її начальник,  так ви її бачили?                                   ¹Ірпінь – містечко в київській області    

-Начальник? Значить  
-Мг- тут Лук’ян вже напружився  за всі свої 21 рік , він вперше шукає дівчину , яка ще на нього працює  
-Я її вже не бачила декілька днів,  в останній час вона виглядала напруженою  
-Ви не знаєте де вона може буди? 
-Вона могла поїхати до батьків , але я так не думаю  
- Добре, дякую. Допобаченя  
- Допобаченя,  чоловіче. 
Лук’ян сів у свою машину, виглядаючи засмученим. Він почував себе безпорадним і розчарованим. Повернувшись на знімальний майданчик, він вирішив зосередитися на роботі і не думати про Павліну до того часу, поки не знайде які-небудь сліди чи підказки 

Як думаєте що буде далі? Як вам персонажі?