ЕПІЛОГ

Ця книга — історія двох зрілих людей. Вона не про юнацький максималізм чи токсичні пристрасті, де закохані руйнують один одного. Вона про стосунки, що будуються на свідомому виборі, глибокій повазі, турботі та бажанні чути партнера. Коли життя розбиває довіру на тисячі гострих уламків, найпростіше — це закритися або залишитися в тому, що болить, аби тільки не змінювати звичний уклад. Жінці часто нав'язують роль «зручної дівчинки»: терпіти, мовчати, пробачати зраду, аби зберегти видимість щастя, чи переживати, «що ж скажуть або подумають люди». Женя пройшла цей складний шлях і довела головну істину: спочатку ти маєш обрати себе, віднайти власну цінність і гідність — і тільки тоді тебе по-справжньому полюблять та цінуватимуть інші. Не пробачайте те, що нищить вашу душу. Життя надто коротке, щоб витрачати його на терпіння й чужі очікування.
Протягом життя нам трапляються різні люди. Хтось приходить як урок, хтось — як тимчасовий супутник, і це абсолютно нормально, коли ваші шляхи розходяться. Ми змінюємося, змінюються наші цінності, і триматися за минуле лише зі звички — це зрада себе. Не бійтеся відпускати тих, із ким вам більше не по дорозі.
Ніколи не бійтеся змін. Не бійтеся іти туди, де страшно, але де жива ваша душа. Не віддавайте своє єдине й неповторне життя під контроль чужих очікувань чи минулих образ. Бо там, за межею найбільшого страху, майже завжди ховається ваше найбільше щастя.
Обирайте себе, слухайте своє серце й пам'ятайте: ви варті того, щоб вас кохали щиро, по-справжньому й усе життя.