Розділ 22. RELAX

Недільний ранок зустрів Женю тихим вібруванням смартфона на тумбочці.

​Вона потягнулася в ліжку, солодко посміхнулася й узяла телефон. На екрані висіло два повідомлення.

​Перше — від Романа:

«Доброго ранку! Сподіваюся, ти виспалася. Гарного та спокійного тобі вихідного»

​Женя посміхнулася ще глибше, ввіткнувшись обличчям у подушку. Жодних тисків чи нав'язливості. Просте, тепле піклування, від якого всередині ставало затишно.

​А от друге повідомлення було від Аліни, і воно буквально палало капслоком:

«Твій телефон взагалі існує, чи ти його продала за ніч з тим апполоном?! Передзвони терміново, бо я вже всі нігті згризла!»

​Женя тихо засміялася, підвелася з ліжка, поставила чайник і одразу натиснула кнопку виклику. Аліна зняла слухавку на першому ж гудку.

​— Ну нарешті, принцеса зволила прокинутися! — замість привітання заверещала Аліна в слухавку. — Розповідай швидко й у деталях! Романові щось перепало чи ти знов грала в недоторкану?!

​— Аліно, боже, та тише ти! — зі сміхом відповіла Женя, вмикаючи гучний зв'язок і наливаючи каву. — Нічого «такого» не було. Він сам зупинився.

​На іншому кінці дроту запанувала пауза, після чого Аліна видала свій фірмовий, повний сарказму смішок:

— Та ну-у-у! Серйозно?! Ну ти й залякала мужика, що він аж стримався від власного бажання! А ти ще сумнівалася й відштовхувала його першого разу... Дивись, як він тепер обережно коло тебе себе поводить. Оце в людини витримка, я не можу! Стоматолог року просто!

​Вона закотила очі й швидко перевела стрілки:

— Так, усе, закрили тему, випропушувачка! Краще розкажи, як ви тусили далі? Що там Влад?

​— О-о-о, ну це взагалі цирк на дроті, — хмикнула Аліна, і в її голосі з'явилися звичні нотки легкої, драйвової байдужості. — До нього пристала якась Юля, надула губи й влаштувала там драму на рівному місці, ніби він її власність. Але ти ж мене знаєш! Я подивилася на це шапіто, розвернулася й пішла танцювати з іншими. Мало мужиків у клубі чи що? Без уваги я точно не залишилася. Ти думаєш, чого я вчора цілий день поза зоною була? Відсипалася!

​Дівчата пореготали ще хвилин п'ятнадцять, підколюючи одна одну, після чого Женя попрощалася з подругою, відчуваючи дивовижне полегшення та позитив.

​Попереду був увесь день, і Женя вирішила присвятити його тільки собі. Вона ввімкнула на всю хату концерт Nikow. Перші ж баси й божевільний драйв змусили її тіло піддатись музиці.

​Підспівуючи вголос знайомі мотиви, Женя влаштувала справжнє шоу зі шваброю. Вона танцювала по квартирі, крутилася біля дзеркала, мила підлогу й протирала пил у такому божевільному ритмі, що з голови вилетіли геть усі залишки тривог та сумнівів. Це був її простір, її дім, і вона почувалася тут абсолютно вільною й живою.

​Пообіді настав час для кулінарного ритуалу. Женя спекла свій фірмовий ніжний сирник із шоколадною глазур'ю. Поки він вистигав, квартира наповнилася чарівним ароматом ванілі та затишку. Вона відрізала й акуратно упакувала найкращий шматочок у контейнер.

​Решту дня Женя провела в повному релаксі. Вона вмостилася на дивані з альбомом і олівцями, накидаючи ескізи власних блуз — вимальовувала ніжні тонкі лінії. Ідея створити щось своє давно витала в повітрі, і саме зараз для цього був ідеальний настрій.

​Ближче до вечора, збираючи сумочку на завтра, вона натрапила на дещо важке. Витягнувши зв'язку ключів, Женя посміхнулася: у суботу, коли вони тягли з гіпермаркету важкі пакети, Роман дав їй ключі, щоб вона відчинила двері квартири, а вона машинально кинула їх до себе в сумку.

​Вона дістала телефон і написала Роману:

«Здається, у мене в сумці виявилася контрабанда... Я випадково потягнула твоє майно. Забіжу завтра в обід, занесу ключі?»

​Відповідь прийшла майже одразу:

«Буду дуже радий зустрічі! Чекаю на тебе красуне.»

​Женя відклала телефон і солодко потягнулася. Їй давно не вистачало такого релаксу.