Розділ 20. ГРА ЗА ЇЇ ПРАВИЛАМИ

Ніч у клубі добігала кінця. Коли Роман м'яко, але беззаперечно мовив, що до його квартири звідси буквально пару хвилин їзди, Женя лише грайливо всміхнулася й не стала заперечувати.

Перед виходом вони підійшли до бару, де стояли Влад із Аліною. Роман і Влад дружньо потиснули один одному руки і похлопали по плечі.

​Скориставшись цією секундою, Женя тихо запитала подругу:

​— Аліно, ти точно не хочеш додому? Може, поїдемо разом?

​Аліна лише засміялася, грайливо оглянувши Влада, а потім нахилилася до самого вуха Жені й палко прошепотіла:

​— Ти що, жартуєш? Я залишаюся! А ти тікай скоріше, поки цей аполлон не передумав... Чекаю на палку розповідь, подруго! З усіма соковитими деталями!

​Подруги швиденько обійнялися, і Женя з легким серцем пішла за Романом до виходу.

​У таксі панувала тиша, але вона була важкою від напруги. Вони не торкалися один одного, проте їхні погляди постійно перетиналися у відображенні нічного скла й у дзеркалі заднього виду. Місто за вікном мерехтіло ліхтарями, а в салоні авто буквально іскрило від прихованого бажання. Біля під'їзду Роман випередив її, щоб відчинити двері, на секунду затримавши погляд на її ході й на тому, як рухалися її стегна в сяючому міні... Це видовище доводило його до божевілля.

​Як тільки двері його квартири зачинилися, відрізаючи їх від усього світу, Роман не витримав. Він шалено притягнув її до себе й міцно притиснув спиною до стіни передпокою.

​Його губи накрили її — жадібно, палко, зголодніло, вимагаючи відповіді. Женя закинула руки йому на шию, відповідаючи з такою ж відчайдушною жагою, п'яніючи від його сили та запаху. Сорочка Романа опинилася на підлозі за лічені секунди. Він підхопив дівчину на руки, не перериваючи цього божевільного поцілунку, і переніс до напівтемної спальні.

​Опустивши її ноги на підлогу біля ліжка, Роман не випустив її з обіймів. Його гарячі долоні ковзнули по тонких бретелях: один впевнений рух — і сяюча срібляста сукня м'яко шелеснула, сповзаючи до її ніг.

​Женя залишилася перед ним у самій лише мереживній білизні, але замість сором'язливості в її очах спалахнув азарт. Вона поклала долоні йому на оголені груди й легким, але рішучим поштовхом змусила Романа впасти назад на ліжко.

​Не даючи йому оговтатися, Женя граційно піднялася зверху. Її пальці повільно провели по його гарячих плечах, спускаючись до рельєфного, підкачаного торса, окреслюючи кожен кубик преса. Вона гладила його ребра, відчуваючи, як під її долонями божевільно калатає його серце і як здригається кожен м'яз від її дотиків. Вона повільно нахилилася, дражливо вівши кінчиком носа по його шиї, випробовуючи його межі й насолоджуючись своєю владою.

​Роман важко видихнув, і його самоконтроль тріснув. З ривком обхопивши її за талію, він в один момент перевернув її під себе, притискаючи до м'якого ліжка й накриваючи своїм тілом.

​Він покривав гарячими, спраглими поцілунками її губи, шию, повільно спускаючись нижче — до ключиць, грудей і живота. І саме в цей момент його погляд зачепився за маленьке чорне татуювання-сердечко на її ребрах, прямо під грудьми.

​Роман завмер на секунду, а потім м'яко, з неймовірним трепетом торкнувся губами саме цього місця, залишаючи там гарячий, глибокий поцілунок. У голові промайнула палюча думка: «Боже, ця жінка ідеальна скрізь...»

​Вони цілувалися так пристрасно й довго, що її яскраві червоні губи розмазалися по його щоці, шиї й губах, залишаючи гарячі сліди його поразки перед цією спокусою. Роман накрив її своїм тілом, відчуваючи кожну лінію її гарячої шкіри, але в той момент, коли його долоня торкнулася краю її білизни, він раптом зупинився.

​Важко дихаючи й торкаючись лобом її лоба, Роман, борючись із власним божевільним бажанням, тихо й з відчайдушною ніжністю мовив:

​— Ні, пташко... Не сьогодні. Я бажаю тебе більше за все на світі... але не хочу, щоб завтра ти прокинулася й подумала, що я скористався тобою через алкоголь. Ти надто дорога мені для цього.

​Женя подивилася на нього дуже уважним, спокійним і абсолютно чітким поглядом, злегка посміхнулася кутиками губ і м'яко кивнула:

​— Добре. Тоді я йду в душ.

​Вона спокійно піднялася з ліжка й легкою, граційною ходою попрямувала до ванної.

​Роман так і залишився сидіти на ліжку, спантеличено дивлячись їй услід і кліпаючи очима:

​— Чекай... Ти що, не п'яна?! — шоковано вигукнув він їй навздогін.

​З ванної донісся лише її тихий, задиркуватий смішок і шум води.

​Поки Женя була під водою, Роман вийшов на балкон і жадібно ковтнув прохолодного нічного повітря, намагаючись збити цей божевільний жар під шкірою. Коли вона вийшла й прилягла на ліжко, удаючи, що спить, Роман сам попрямував до ванної кімнати.

​Під гарячими струменями душу він змивав із себе залишки червоної помади й намагаючись вгамувати божевільний пульс. Спираючись руками об стінку душової й опустивши голову під воду, він відчув, як у тиші його накрило усвідомлення.

​«Боже, як же я її хочу...» — кричало все всередині нього.

​Він згадав її спокійний погляд і зрозумів, що вона грала з ним цілий вечір. Але поруч із цим диким бажанням піднімалося щось набагато сильніше — нестерпна ніжність. Він згадав, як вона збирала себе по шматочках після чужої зради, і зрозумів: навіть якщо вона була твереза, він учинив правильно. Він не скористався моментом, він зберіг її довіру.

​«Я закохався...» — промайнуло в голові з такою силою, що аж подих перехопило. — «Не просто захопився, не просто пропав від цієї сукні чи червоних губ... Я закохався в неї по самі вуха. До безпам'ятства».

​Він усвідомив, що вперше в житті чиєсь душевне «завтра» стало для нього важливішим за власне палюче «зараз».

​Вимкнувши воду й обернувшись рушником, Роман повернувся до спальні. Женя лежала під теплим пледом у самій лише мереживній білизні. Він обережно приліг поруч, притягнув її до себе й обійняв зі спини, уткнувшись носом у її волосся з ароматом персика, думаючи, що вона спить.