27 Яна

Від хвилювання я майже не спала всю ніч. Я навела будильник на годину раніше, ніж зазвичай, щоб навести красу.

Мені дуже хотілося вразити того паскудного мажорика і довести йому, що я нічим не гірша від його подружок, а можливо ще й значно краща.

Я ще ніколи так старанно не збиралась на заняття в академію. Нова сукня бежевого кольору чудово на мені сиділа і підкреслювала фігуру.

Я старанно зробила макіяж і зачіску. Покрутившись перед дзеркалом, я залишилася задоволеною побаченим.

У мене навіть настрій піднявся, не дивлячись на те, що я майже не виспалась.

Мама теж помітила те, що сьогодні навела красу. Вона запевнила мене у тому, що я неймовірно виглядаю і що всі мої одногрупники будуть в шоці, коли побачать.

Поснідавши, я вийшла з дому і поспішила на трамвайну зупинку. Дорогою я уявляла, як здивується Назар Гордієнко, коли побачить мене. Це трохи допомагало мені заспокоїтись і не так сильно нервувати.

Я вийшла на потрібній зупинці, перейшла дорогу і вже майже дісталась до нашої академії, коли почула, що хтось мене кличе.

Озирнувшись, я побачила нашу місцеву королеву на ім'я Лілька і кількох її подружок. Всі ці дурні курки були пихатими мажорками і фанатками Гордієнка.

- Скалко, почекай! Куди це ти так поспішаєш? - запитала Лілька, неприємно посміхнувшись.

- Що за дурне питання? Звісно, що на заняття. Через п'ятнадцять хвилин розпочнеться перша пара, - роздратовано відповіла я.

- Дівчата, ви тільки погляньте на те, як ця невдаха сьогодні вирядилась. Ахаха... Навіть сукню натягла на себе, - сказала клята Лілька, зневажливо мене розглядаючи.

Її пришелепкуваті подружки почали і собі з мене насміхатись. Дивлячись на все це, я почала закипати від злості.

Якого біса ці ненормальні мавпи вирішили до мене причепитися? Тільки їх мені зараз не вистачало!

Я вже збирався сказати тим дурним, кривоногим віслючкам все, що я про них думала і послати на найближчий хутір ловити метеликів, коли одна із Лількиних подружок неочікувано вилила на мене свою каву, що тримала в руці.

На щастя, вона виявилася не гарячою і я не попеклася. Але все одно приємного було мало.

Я шоковано витріщалась на те, як по моїй новій сукні розтікалась жахлива темна пляма від кави.

Не встигла я обуритись, як Лілька вилила мені в обличчя апельсиновий сік.

- Я в шоці від того, що такій жалюгідній потворі, як ти, пощастило потрапити на екзотичний острів разом з моїм Назарчиком і провести там  кілька днів. Невже ти думаєш, що я дозволю тобі крутити перед ним хвостом? Тримайся подалі від Гордієнка, бо дуже пожалкуєш. Не забувай, що я можу перетворити твоє життя на пекло, Скалко! - видала ця паскудна падлюка, а її бісова подружка облила мене томатним соком.

- Пригощайся, дурепо! - сміючись, сказала вона.

- Дівчата, ходімо. Зараз вже пара розпочнеться, - промовила Лілька до своєї свити.

Проходячи повз, Лілька штовхнула мене і заржала, як дурна коняка в дощ посеред поля.

Дивлячись вслід тим навіженим віслючкам, я ледь не плакала. Моя нова сукня була зіпсована, а я була схожа на якусь нещасну, мокру курку.

От, падлюки кривоногі! Жаби блохасті! Сьогодні ви зробили величезну помилку. Я вам цього так не подарую.

Нехай не сьогодні, але я обов'язково їм помщуся. Вони ще у мене поплачуть...