19 Яна

Махнувши рукою на того ледачого бовдура, я теж лягла спати. А що ще я могла зробити?

Я жахливо сердилася на того паскудного Гордієнка, але не хотіла продовжувати сварку, бо боялась, що стукну його чимось важким по дурній голові.

Не те, щоб мені було шкода Назара, але на цьому острові окрім нього нікого більше не було.

Трохи покрутившись з боку на бік, я все ж заснула. Снились мені велетенські медузи і банани на ніжках, що бігали за мною і намагались вкусити.

Від таких нервових снів, я кілька разів вночі прокидалась, але  усвідомивши, що все це лише нічне жахіття, засинала знову.

Вранці я прокинулася від того, що у мене затерпла рука. Розплющивши очі, я відразу заплющила їх назад, бо подумала, що все це лише черговий дурний сон.

Відкривши знову очі, я мало не вибухнула від злості. Бо цей клятий, нахабний ловелас міцно мене обіймав.

І ніби цього було йому замало, ще й ногу закинув на мене.

Такого нахабства я стерпіти не змогла. От жеребець безсоромний! Одні дурниці у нього в голові!

Як вогнище розпалити, то у нього настрою і сил немає, а як до мене свої нахабні лапи тягти, то все у нього знайшлося!

От, падлюка безсовісна! Мажор ледачий! Я йому зараз влаштую! Він у мене отримає на горіхи! 

На все життя запам'ятає, як до порядних і серйозних дівчат лізти...

Звільнившись від Назарових кінцівок, я зі злості вдарила його кулаком в плече, але цей гамадрил навіть не прокинувся.

Психанувши, я почала лупцювати Гордієнка з усіх сил обома руками.

- Скалко, ти що вичворяєш?! Геть дах поїхав?! - Обурився мажорик, розплющивши очі і витріщившись на мене, як на сьоме диво світу.

- Який же ти гад, Назаре! Ще й смієш вдавати, що нічого не розумієш і корчити із себе дурня!

- Припини, Янко! Чого ти взагалі до мене причепилась?!  - Невдоволено поцікавився капосний мажорик, намагаючись сісти.

- Це я причепилась?! Та як ти смієш таке казати?! Ти ж сам мене обійняв, притяг до себе. Ще й свою бісову ногу на мене закинув!

- І через це ти здійняла такий галас?! Скалко, ти - навіжена, пришелепкувата Істеричка! Я просто спав. Я не контролюю свої дії уві сні. Розумієш?! Можливо, що я замерз і спросоння обійняв тебе, щоб зігрітися. От і все...

- Дії він не контролює! Подивіться на цього хитрого негідника! Ще раз повториться щось подібне і тобі так від мене дістанеться, Назаре, що ти на все своє життя запам'ятаєш. Тоді я теж своїх дій контролювати не зможу!

- Яка ж ти притрушена, Янко! На біса мені здалася така ненормальна, як ти?! Через кілька днів я повернусь додому, де повно нормальних дівчат і забуду про твоє існування! - Розлючено видав цей йолоп.

- Я теж повернусь додому і забуду про твоє існування! О! І я вже навіть знаю, як наблизити цей щасливий час! І саме цим зараз в займусь!

- Чудово! Йди роби все, що хочеш, тільки залиш мене у спокої, - сказавши це, Назар Гордієнко влігся і повернувся до мене спиною.

Бовдур безсоромний і безсовісний! Та він навіть не приховує того, що тільки про дівчат і думає!

Швидше б нас знайшли. Бо ще трохи і я точно чимось його стукну!