8 Назар

Трясця! Та ця ненормальна зараза кого завгодно дістане! Як же мене бісить ця Скалка!

Понавигадувала собі якихось дурниць і виносить мені мозок.

Я ж лише хотів, як краще ... В будь - якому випадку нам з Янкою було б безпечніше спати разом в одному місці.

Але ця бісова дурепа щось собі накрутила і заявила, що буде ночувати окремо.

У Скалки ще й вистачило нахабства наказувати мені. Знайшлась мені командирша! 

Нехай ця мала паскуда помріє про те, що я стану її слухатись. Наївне дурне дівчисько!

Подумки вилаявшись, я взявся до роботи. Швидко облаштувавши собі місце для ночівлі, я пішов прогулятись вздовж берега і пошукати щось корисне.

Коли я йшов, то бачив, як  Янка намагалась   намостити собі щось типу ліжка.

Ой, біда криворука... Яка ж вона безтолкова і вперта. Ну і нехай Скалка робить, що хоче, а я займусь чимось корисним.

Уважно оглядаючи берег, я старанно шукав щось, щоб могло нам знадобитися.

Мені пощастило знайти дві  пластикові пляшки і це мене сильно порадувало, бо тепер у нас з Янкою було у що набирати воду. 

Помітивши, що вже почало вечоріти, я вирішив, що треба зібрати трохи гілок, кори дерев і сухої трави, аби спробувати розвести багаття.

Повернувшись туди, де я залишив дрібну нахабу, я побачив, що вона сиділа на матраці із моху, сухої трави і бананового листя та їла банани.

Помітивши мене, Скалка скривилась, як середа на п'ятницю і демонстративно  відвернулась в інший бік.

Пихата, вперта дурепа! Я ледь стримався, щоб нічого їй не сказати.

Не вистачало мені ще її істерики. Підійшовши до Янки, я поклав біля неї одну із пластикових пляшок.

Я пішов на своє місце. Там на мене чекали кілька бананів. Схоже, не дивлячись ні на що, Скалка все ж вирішила про мене потурбуватись.

Це викликало у мене  посмішку, але я не став показувати її для того паскудного дівчиська. 

Перекусивши бананами, я знайшов дві підходящі палички, щоб розвести багаття.

Принаймні я так думав. Також я трохи походив довкола і знайшов трохи каменів, щоб покласти їх довкола багаття.

Склавши гілки, мох і суху траву, я спробував розвести вогонь, але скільки б я  не намагався, мені це нажаль не вдавалось.

Стомившись, я вирішив відкласти це заняття на завтра. Я відчув, що стало прохолодніше.

Теплішого одягу чи ковдри у мене не було, тому я, згорнувшись калачиком, спробував заснути.