Глава 6
І перед Юлієм з'явилися нові двері, а над дверима красувалася вивіска – «ДУРПРОМ».
- Та-а-ак... Це, Юлій, тобі вже не Центр близького партнерства, - сам собі сказав Юлій і потягнув руку к ручці дверей, але схопити, як і раніше, не встиг. Двері відчинилися і на порозі знову з'явилися Мадам, Юлій цьому дуже зрадів.
- Ласкаво просимо до нашої «Скріпочної фірми». - Вимовила жінка. Описувати її немає сенсу, але, як тільки но ця жінка заговорила, то Юлій зрозумів, перед ним не Мадам, перед ним – Стропила.
- Звертайтесь до мене міс Цемєнтіна, - Юлій знов округлився від імені, він в котрий раз жорстоко помилився.
- Яка краса. І чим я тут займатимуся? - Заторохтів Юлій, швидко отямившись.
- Юлій, ви мене засмучуєте. У нас же «Скріпочна фірма»! Отже, ми займаємося роботою скріпками – ми скріплюємо ними документи.
- Просто, я подумав, що «Скріпочна фірма» може й виробляти скріпки, а може й продавати їх…
- Викрутився. Ви мені вже починаєте подобатися, я навіть призначу вас одразу Старшим спеціалістом! - Мило посміхнувшись, сказала Цемєнтіна. – Я, до речі – Головний спеціаліст. Адже скріплення документів скріпками – це ж ціле мистецтво, а результат роботи – завжди шедевр! – з тремтінням голосу промовила Цемєнтіна. - Ви не замислювалися над тим, як виглядають скріплені скріпками аркуші паперу – це красиво та естетично. А коли документи скріплені скріпками, то це вже навіть не красиво та естетично, це чудово. І головне – порядок скрізь і у всьому. А що таке порядок, я думаю вам, такому винахідливому, пояснювати не треба.
- Ви правильно міркуєте. – Не менш урочисто сказав Юлій. - Але ж папір можна скріпити стіплером - теж швидко, технологічно і навіть надійно!
- Тепер послухайте мене, Юлій! У нашій фірмі слова «скоби для стіплера», «стіплер», «шнурки», ну ті, з виразу «Прошнуровано і пронумеровано...», ви зрозуміли. Так ось, ці слова у нашій фірмі суворо заборонені! За вживання цих слів - найсуворіше покарання.
Юлій навіть не став питати, про яке покарання йдеться річ.
Цемєнтіна гордо йшла коридором, з високо піднятою головою, як «Головний спеціаліст» зі скріплення документів скріпками. Юлій примостився ззаду Цемєнтіни, опустив голову нижче, подивився на її спідницю і її жіночі форми, що так мило виділялися, приховані. Гарний вигляд! Йому вже хотілося покласти долоні на цю красу, але Юлій вчасно схаменувся – він вже не в Центрі близького партнерства! А раптом тут, за таку помилку, покарання ще суворіше, ніж за стіплер.
Юлій посміхався, слідуючи за Головним спеціалістом. Він ще не бачив жодного документа, не тримав скріпки в руках, а його вже підвищили від фахівця до Старшого спеціаліста.
- Ми займаємось скріплення документів скріпками на всій планеті.
- Оце так масштаби! – здивовано, але при цьому з захопленням, що вже з'явилося на обличчі, відповів Юлій.
- І ще, це дуже важливо, запам'ятайте ось що: у нас дуже серйозно ставляться до безпеки праці!
- Що, слова «безпека праці» теж у вас заборонені?
- Що ви, що ви, Юлій! Ви вже знущаєтеся з мене?! – тепер уже заверещала Цемєнтіна. Безпека праці – це першостепенно, це насамперед. Це головне у нашій фірмі, а не заборонено! Напевно, даремно я вас підвищила до Старшого спеціаліста. Я знижую вас знову до фахівця. І відтепер звертайтеся до мене мадам Цемєнтіна!
- Ну ось, все стало на свої місця, - промимрив Юлій.
Юлій з мадам Цемєнтіною зайшли до її кабінету, посідали за стіл, і Цемєнтіна продовжила.
- Правила безпеки при роботі зі скріпками поширюються лише на роботу із скріпками.
- А що могло бути щось інше? - Викотивши очі, спитав Юлій.
- Звичайно! А знаєте, ніхто, крім вас, такого огидного питання мені не ставив, коли я проводила інструктаж. Я підозрюю, що вас ще треба вчити і вчити. Я прийняла остаточне рішення: я не можу зараз вас призначити навіть фахівцем із роботи зі скріпками. Адже до роботи з канцелярськими скріпками можна допускати лише тих, хто хоче і знає, як правильно та безпечно працювати, знає, як виглядає канцелярська скріпка, досяг свідомого віку. А ви, якщо ставите такі дурні питання, мабуть, не знаєте або не хочете цього знати. Ще й ці ваші жарти… Ви взагалі, працювати то хочете?
- Хочу, звичайно хочу, - опустивши голову, демонстративно засмученим голосом сказав Юлій.
- Нічого-нічого, не засмучуйтесь, все добре, у вас все вийде. Навіть мавпу можна навчили працювати скріпками, і вас навчимо, це просто.
- Звичайно. Мавпа, мабуть, не буде ставити дурних запитань! - Знову посміхнувшись сказав Юлій.
- До речі, щоб ви знали, іспит мавпа склала.
- Тут і іспит треба скласти, щоб працювати зі скріпками? – здивовано спитав Юлій, волосся почало знову підніматися.
- Звичайно!
- Покажіть мені, де буде моя кімната, мені треба починати готуватися до іспиту! - Не витерпів і видав Юлій.
- Правильно, чим швидше навчитеся, тим швидше складете іспит і сумлінно працюватимете на благо Дурпрому. Усі шляхи для вас відкриті. - Цемєнтіна продовжувала: