В пошуках

Під вечір Юї вирішила прочитати книгу магії та заклять. Воа хотіла дізнатись більше та вивчити більше, однак її думи весь час перебивались думками про браслет. "Якщо Осірій правий, то цей браслет може дати силу, однак якщо використовувати його неправильно, то я можу постраждати. Під часа мого бою із Осірієм стався черцевий напад, тому тепер треба більш уважно використовувати магію"- думала про себе Юї. Гортаючи книгу вона читала про різні закляття, однак лише одиниці зацікавили її. Vertuo- це закляття яке висмоктує сили із ворога і той стає повільніше та слабше, його увага падає і він стає майже паралізованим. При достатній силі цим закляттям можна вбити ворога, однак контакт має тривати півхвилини, без переривання ким-бо. Socar- це закляття заставляє ворога виконує всі накази того хто виконав це закляття, але щоб збити цей ефект достатньо наносити легку рану на тілі жертви. Однак тільки одне змогло її зацікавити. Qurtos omna- це одне із заборонених технік, тому в книзі крім "заборонено використовувати" нічого про це не написано. І саме те, що ця техніка заборонена і зацікавило Юї. Віклавши книгу в бік, вона довго думала, що ж це може бути, а тому на ранок вона вирішила спитати про це у вчителя.

Ранок. Юї потягнулась і вже мотивована новим хавданням та відповіддю на це закляття. Вона вдягнулась, причепурилась і готова була виходити як в її кімнату залітає ворон. Вона була здивована, бо не очікувала в цьому світі подібних птахів. Птах глянув на неї, щось крикнув і полетів. Юї вибігла на вулицю де її чекала команда із вчителя, Осірія і Лінора. Вони майже моментально вирушили на своє завдання. Все було весело, до того моменту як вони вийшли за ворота міста. Світ за стіною був порожнім, сірим, скрізь були голі дерева, обгорілі поля і скрізь сліди війни.

-Учитель Корі, чому тут такі сліди війни? Що відбувається?- питає Юї.

-Не так давно, сталась жахлива війна між нашим містом та демоном якого відродила одна організація. Колишній власник твого браслету вбила його, однак і сама ледь не загинула. Комісія вибрала вашу команду самою сильною, та найбільшпідготовленою до таких завдань. У вашій команді команді є дуже сильний медик, досвідчений боєць і дуже талановитий маг.- відповідає вчитель.

-А в чому полягає ваша сила?- зацікавлено питає Юї.

-Я майстерно володію кинжалами, клинками, сюрикенами та нитками першого короля Бо. Мене вважають одним із найсильніших в місті, тому ви в безпеці.

Команда рушила в гори, на пошуки гірських сіл. Йти туди приблизно пару днів, а тому часу для тренувань буде достатньо. Пройшовши сіре поле, вони виходять в ліс, та чомусь цей ліс був зелений та красивий, а не як ті поля. Ніхто досі не знає чому це так, однак гуляти в такому вічнозеленому лісі приємніше ніж в вогняному полі. Як тільки вони увійшли до лісу, то зразу відчули дивну енергетику, ніби хтось за ними спостерігає. Кожні дві хвилини вони зупинялись щоб зрозуміти, що ж відбувається, однак, нічого не з'ясували. Та варто було наблизитись до виходу, як коріння дерев перекрило всі шляхи. Чомусь ліс не хотів випускати їх, однак і ознак небезпеки теж не було.Вчитель наказав щоб ніхто не робив зайвих рухів. Через пару хвилин до них вилетіла дріада. Золотоволоса, з дуже красивими   рисами обличчя, а від самої неї йшло сяйво.

-Що вам тут треба? Куди тримаєте шлях?- питає дріада.

-Ми йдемо до гріських сіл, без намірів на війну.- пояснює Корі.

-Наш святий ліс відчуває серед вас небезпеку, таку силу колись мав страшний демон який напав на ваше місто. Я повинна знати, що це за сила.- з недовірою до неї відповідає лісний страж. Корі підходить до неї і щось тихенько каже на вухо, після чого та все таки пропускає їх в долину річок та водоспадів. 

Всі троє старались дізнатись, що ж сказав їх вчитель, однак відповіді так і не отримали. ЗрозумівшиЮ що відповіді не буде, вони полишили ідею щодо запитань. Саму Юї цікавило те закляття, яке має напис "заборонено". Їй завжди було цікаво те, що заборонено чи закрито. Скоро вчитель повідомив, що гірське село буде от-от видно і команді прийдеться приготуватись до небезпек. Дійсно, в цих селах можуть бути наймані вбивці, а саме село доволі слабке і ледь-ледь може себе захистити від нападів диких леоревлів(так званні істоти з тілом леопарда і хвостом скорпіона).

На вулиці панувала тиша, нікого не було на вулицях села. Коли команда зайшла в таверну, то побачили трупи людей. Всі, бармен, прості жителі були вбиті і по слідам було видно, що це справа якогось вправного ніндзя, бо рано у всіх рани або від меча або від кинжала. Навіть Корі був в шоці від скоєного, що вже казати про дітей. Команда вирішила розійтись та ошукати село, можливо ще є живі. Через двадцять хвилин вчитель знаходить маленького хлопчика, років п'яти-шести. той в сьозах, наляканий, навіть слова сказати не в змозі.

-Терміново повертаємось додому, а цього заберимо із собою, каже Корі,- тут точно сталось щось загадкове, не просто вбивство.

Вже за два дні всі учасники команди повернулись додому і майже зразу ж рушили до директора школи магії, а той зібрав інших учителів. Перший час хлопчик мовчав, але потім все розповів:

-Мене звати Дерек, Шансо Дерек,- всі щось пробурмотіли, коли той назвав своє призвіще,- я спокійно жив в гірському селі разом із батьками та моїм старшим братом Шинзо. Та позавчора... Мій брат вбив усіх, кожного в селі, а на мені залишив шрам на грудях.

-Опиши його.- мовив директор.

-Він мав довге волосся, чорне, та волосся падало весь час на ліве око. А ще... Очі. В нього замість простих очей були червоні кола, які зменшувались.

-Ясно, йди до класу де на тебе чекає команда,- Дерек пішов, а потім директор мовив,- цей хлопець із відомої родини, його батьки були найсильнішими воїнами в світі, а очі які мав брат- це заборонена техніка. Завдяки цим очам він омже контролювати простір та час, іншими словами- він непереможний.

-Однак щоб отримати ці очі треба виконати певнні умови.- зауважив вчитель зіллєваріння.