Ямауба (Ямамба) — це відомий ёкай (чудовисько/демон) у японській міфології, буквально означає "гірська старуха" або "гірська відьма".
Повної "єдиної" легенди про Ямаубу не існує, оскільки її образ фігурує в багатьох регіональних історіях, казках і театральних п'єсах (наприклад, Но та Кабукі), де вона може мати різні варіації, але основні риси такі:
Зовнішність: Зазвичай це потворна, страхітлива стара жінка з довгим, сивим, неохайним волоссям, часто в брудному та порваному червоному кімоно. Іноді їй приписують дуже великий рот або навіть другий рот на маківці.
Місце проживання: Мешкає глибоко в горах та лісах Японії, у відокремленій хатині.
Поведінка: Вона полює на мандрівників, які заблукали. Її тактика:
Обман: Вона може змінити зовнішність, перетворившись на вродливу жінку, родичку жертви, або вдавати безпорадну стару, щоб заманити подорожніх до своєї хатини, де вона їх вбиває і з'їдає.
Фізична загроза: Іноді вона виступає як провідник і скидає жертв у прірву, або ж її волосся перетворюється на отруйних змій.
Син Кінтаро (Кінтокі): У деяких легендах Ямауба виступає як мати або прийомна мати Кінтаро (пізніше Саката-но Кінтокі), легендарного героя-велетня з надзвичайною силою. У цих історіях вона може мати більш турботливий, хоча і дикуватий, бік.